Права жінок, демократія, ґендер: де зв’язок і хто проти

2 вересня 2020 року, Київ – Український Жіночий Фонд та громадські організації «Ла Страда – Україна», Асоціація «Жінки в медіа» представили результати першого ґрунтовного дослідження антиґендерних рухів України «Ґендер чи антиґендер. Хто атакує демократію в Україні?» 

Щоб з’ясувати, хто і яким чином протиставляє «традиційні цінності» правам жінок, як це впливає на політичні і соціальні процеси, науковиці і громадські діячки в січні-березні 2020 р. проводили й аналізували інтерв’ю з активістами й активістками жіночого руху та їхніми опонентами й опонентками з академічного середовища, а також вивчали інформаційні потоки відкритих джерел інтернету в тематиці ґендеру 

Відкриваючи пресконференціюУрядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко зазначила: «Проведення інформаційних кампаній із роз’яснення суті, змісту, напрямків сучасної державної політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – вкрай важливе завдання для зменшення рівня радикалізації окремих груп навколо ґендерної проблематики та припинення маніпуляцій громадською думкою».  

«Аналіз за методологією Big Data дав неочікувані результати:  просування антиґендерної ідеології в Україні – класична  інформаційна операція. Етапи її просування збігаються з етапами агресії РФ щодо нашої держави», – доводить Лариса Компанцева, незалежна експертка з інформаційної безпеки.  

«Антиґендерні прояви негативно впливають на формування політики рівних прав і можливостей, гальмують процес просування прав жінок в Україні. Раніше ми зіштовхувалися з ними у вигляді брошурок і плакатів на зразок «Убий феміністку в собі», наразі вже бачимо організовані дії та акції, за якими стоїть системне фінансування і підтримка на вищому рівні», – наголошує Олеся Бондар, директорка Українського Жіночого Фонду.  

За словами Єлизавети Кузьменко, голови ГО «Асоціація Жінки в медіа», опитані активістки та активісти розповіли про пережитий страх, цькування, погрози, безсилля, побоювання проводити феміністичні акції в регіонах, згадали про вимоги звільнити їх з роботи та навіть про втрату роботи, поділилися бажанням виїхати за кордон: «Феміністок та дослідниць опоненти нерідко називають «ворогами української нації», «сепаратистами»/«пособниками внутрішніх окупантів», «соросятами», «ліваками»/«лівими (лівацькими) підстилками». Діалог і роз’яснення можуть діяти тільки на тих, хто не нападає фізично, а вийшов на контракцію із мирним плакатом».   

Анастасія Рябчук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської Академії засвідчує, що антиґендерні ініціативи опираються на авторитет науковців, замовляють у наукових підрозділів і окремих експертів професійні коментарі й аналіз. «Позиція щодо ґендерних теорій часто випливає з релігійних переконань, консервативних політичних поглядів і критичного ставлення до тем, пов’язаних із сексуальністю та сімейним життям. Важливо розуміти соціальний контекст, у якому формуються антиґендерні погляди», зазначає Анастасія Рябчук. 

Звинувачення, наклепи, погрози і фізичне насильство проти учасниць жіночого правозахисного руху – не лише українські реалії. Тому жіночі фонди з Україні, Вірменії, Грузії та Німеччини зараз впроваджують ініціативу «Жінки на місцях мобілізуються заради демократії»: аналізують виклики і загрози, інформаційні атаки та маніпулятивні технології. Відповіддю стане міжнародна адвокаційна кампанія на підтримку прав жінок, яка розпочнеться вже цього року.  

«Під час розробки інформаційних та медіа кампаній важливо знаходити точки взаємодії різних цільових аудиторій та через них перейти з категорії «чужий» до категорії «інший, але свій». Варто наголошувати, що ґендерна рівність не загрожує сімейним цінностям, а, навпаки, є запорукою міцної та здорової сім’ї, заснованої на любові та взаємоповазі, показувати приклади відповідального татівства, можливості й успіхи дівчат у спорті й технологіях», – підсумовує Катерина Черепаха, президентка ГО «Ла Страда – Україна».  

 

Дослідження проведене на замовлення Українського Жіночого Фонду за підтримки filia.die frauenstiftung та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.  

 

Завантажити результати дослідження: https://www.uwf.org.ua/news/11901