Архів | Посилення гуманітарної відповіді на потреби найбільш вразливих категорій жінок та дівчат-підлітків в умовах збройного конфлікту на сході України: зміцнення міжвідомчої системи попередження та подолання ґендерно-обумовленого насильства

Проект «Посилення гуманітарної відповіді на потреби найбільш вразливих категорій жінок та дівчат-підлітків в умовах збройного конфлікту на сході України: зміцнення міжвідомчої системи попередження і подолання ґендерно-обумовленого насильства та забезпечення доступу до послуг з охорони репродуктивного здоров’я» виконується Фондом народонаселення ООН (ФН ООН) у співпраці з МБФ «Український жіночий фонд», МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда – Україна» та БФ «Здоров’я жінки та планування сім’ї».

Проект є багатокомпонентним та має на меті (1) посилити міжвідомчу взаємодію організацій, які займаються відповіддю та попередженням насильства щодо жінок, (2) підвищити обізнаність щодо наявних послуг і допомоги, (3) підсилити потенціал органів та служб щодо надання допомоги особам, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства, та його потенційним жертвам, а також (4) покращити якість надання первинної медичної допомоги у сфері охорони статевого та репродуктивного здоров’я в умовах кризи.

В умовах військового конфлікту на сході України та, як наслідок соціально-економічної кризи, спостерігається відсутність належної уваги до таких важливих аспектів збройного конфлікту, як неминуче збільшення проявів ґендерно-обумовленого насильства.

Ґендерно-обумовлене насильство, незалежно від форми його прояву (зґвалтування, сексуальне насильство, торгівля людьми, домашнє насильство тощо), викликає серйозне занепокоєння в умовах кризи. Як демонструє міжнародний досвід, сучасні реалії конфлікту, в поєднанні з існуючими соціальними та економічними проблемами, можуть спричинити зростання кількості випадків насильства.

Громадські організації - партнери ФН ООН, які працюють на сході України, вже неодноразово наголошували на зростанні кількості випадків сексуального та ґендерно-обумовленого насильства щодо жінок та дівчат. У ЗМІ та в інтернеті поширюються свідчення про випадки сексуального та фізичного насильства. За відсутності чітких конфіденційних механізмів повідомлення та перенаправлення інформація щодо цих випадків має бути підтверджена.
Однак, виходячи з міжнародного досвіду та свідчень організацій, що працюють «в полях», слід вважати, що реальні цифри значно вищі. Беручи до уваги погіршення гуманітарної ситуації в окремих частинах східної України та посилення збройних сутичок, кількість випадків ґендерно-обумовленого насильства на конфліктних та суміжних з ними територіях, а також в цілому по Україні лише зростатиме.

Проект «Протидія ґендерно-обумовленому насильству на сході України», що реалізується на території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей, передбачатиме наступні елементи:

1) Посилення міжвідомчої координації гуманітарного реагування на ґендерно-обумовлене насильство через організацію та посилення діяльності саб-кластерів з подолання ҐОН на регіональному рівні*, розробку спеціалізованих систем збору та аналізу інформації з ґендерного насильства, підвищення здатності гуманітарних акторів реагувати на явище ґендерного насильства в умовах гуманітарних операцій.

2) Підвищення обізнаності населення регіонів щодо явища ґендерного насильства, наявних послуг і алгоритму дій у випадках ситуації насильства. Цей аспект проекту включає розповсюдження різноманітних друкованих інформаційних матеріалів для вразливих категорій населення, інформаційно-просвітницькі та соціальні кампанії з питання ґендерного насильства за участю національних та регіональних ЗМІ для населення пілотних регіонів.

3) Підвищення здатності органів та служб надавати допомогу особам, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства, та його потенційним жертвам. Цей аспект передбачає: проведення тренінгів для дільничних інспекторів міліції щодо роботи з випадками ґендерного насильства та встановлення механізмів перенаправлення між правоохоронними органами та закладами охорони здоров’я; підтримку організацій, що надають допомогу жінкам, які постраждали від насильства; розвиток національної та регіональних гарячих ліній/кол-центрів для роботи з жертвами насильства та їх перенаправлення до органів і служб, які надають спеціалізовану допомогу.

1. Серед іншого, з метою підвищення якості та доступності соціально-психологічних послуг людям, які пережили ґендерне насильство, а також тим, хто знаходиться у групі високого ризику, в рамках проекту на базі існуючих центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організовано роботу 21 мобільної бригади. До складу кожної бригади увійшло по 2 психологи та 1 соціальному працівнику. Також передбачається зміцнення матеріальної бази вищезазначених центрів.

4) Покращення якості надання первинної медичної допомоги у сфері охорони статевого та репродуктивного здоров’я в умовах кризи, особливо для жертв ґендерного насильства та потенційно вразливих категорій населення. Цей аспект проекту включає проведення тренінгів для працівників закладів медичної допомоги щодо роботи з випадками ґендерного насильства (включаючи випадки зґвалтування) та перенаправлення осіб, які від нього постраждали; тренінги для медичних працівників щодо застосування синдромного підходу до діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом; постачання та завчасне складування медичних наборів для надання акушерсько-гінекологічної допомоги, медичної допомоги у разі зґвалтувань, а також медичних препаратів для лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом.

---

* https://www.humanitarianresponse.info/en/coordination/clusters/what-cluster-approach Основи сучасної міжнародної системи гуманітарного координації були встановлені відповідно до резолюції 46/182 Генеральної Асамблеї в грудні 1991 року. Майже 15 років тому, у 2005 році, глобальна реформа координації гуманітарної діяльності, відома як Програма Гуманітарних Реформ, ввела низку нових елементів для підвищення передбачуваності, підзвітності та зростання партнерської мережі. Кластерний підхід був одним із цих нових елементів.

Кластери є групами гуманітарних організацій, як в системі ООН і поза-ООН, в кожній з основних галузей гуманітарної діяльності, наприклад, води, здоров'я і логістика.

Вперше кластерний підхід був застосований після землетрусу 2005 року в Пакистані. Дев'ять кластерів були створені протягом 24 годин після землетрусу.

В Україні кластерний підхід почав застосовуватися у зв’язку із збройним конфліктом на території Східної України. Наразі діють 8 кластерів та 8 саб-кластерів. Які працюють у найважливіших сферах гуманітарної підтримки, зокрема освіти, медицини, психологічної підтримки, захисту, санітарно-гігієнічних питань, логістики тощо.

 

Додаткові документи:

1) Алгоритм роботи мобільних бригад (pdf)

2) Алгоритм роботи мобільних бригад (зображення)

3) Контакти мобільних бригад (зображення)

 

Новини за темою:

09/12/2015 У Запорізькій області почали роботу мобільні бригади для допомоги жінкам, постраждалим від насильства

30/11/2015 У Луганській області почали роботу 5 мобільних бригад для допомоги жінкам, постраждалим від насильства

26/11/2015 Громадськість та влада об'єднуються у протидії насильству над жінками

23/11/2015 У 5 областях України буде реалізовано гуманітарний проект «Протидія ґендерно-обумовленому насильству на сході України»

21/09/2015 Благодійні фонди об'єдналися, щоб посилити жінок з конфліктних територій у протистоянні насильству