Програма антикрихкості жіночого бізнесу в умовах «нової нормальності»

П’ятдесят підприємиць із Києва, Одеси, Львова, Сум, Черкас, Харкова, Вінниці та Рівного увійшли в період адаптивного карантину готовими працювати в онлайн режимі й підкорювати ринки високого попиту. Упродовж серпня-вересня 2020 року жінки, чиї бізнеси постраждали від карантинних обмежень COVID-19, відвідували лекції та брейнстормінги за проєктом «We ARE – екосистема взаємної підтримки для розвитку жіночого підприємництва». Антикризовий проєкт підтримав Український Жіночий Фонд за фінансування ЄС у межах програми грантів швидкого реагування для просування економічних можливостей. Це перший грант молодої громадської організації “Ми є Жінки”, яка представляє спільноту жіночого підприємництва WE ARE.

Виклик: акселерація vs. ліквідація

За кілька місяців локдауну бізнеси проходять прискорену еволюцію, яка за звичних обставин тривала би 6-7 років. Перешкоди стимулюють пошук інноваційних рішень і новий рівень прибутковості. Але в переломний період, коли запаси вичерпані, бізнесу потрібні орієнтири та вихід з ізоляції: моральна, інтелектуальна й організаційна підтримка спільноти. Тоді з’являються шанси на вдалі експерименти і перемогу в «природному доборі» економіки.

«Раніше я вважала, що в успішних бізнесів усе працює як годинничок – а в мене хаос і вічна гонитва. Тепер розумію, що всі у схожій ситуації, і виживуть ті, хто структурує діяльність, прописує таймінги, плани і знаходить час для відпочинку», – каже учасниця проєкту Оксана Михайленко, власниця невеликого аграрного бізнесу в Новій Каховці на Херсонщині.

«Дала раду почуттям – ставлення до бізнесу стало більш раціональним і спокійним. Відкоригувала бізнес-модель і схему роботи з постачальниками», – ділиться враженнями Юлія Туз, яка керує інтернет-магазином у Вінниці.

Рішення: 10+10 зумінарів і брейнштормінгів

ГО «Ми є Жінки» у співпраці з бізнесом розробила місячний інтенсив із тем, важливих для збереження і трансформації бізнесу в умовах карантинних обмежень. Психоемоційний стан власниці бізнесу, зміна цінностей і комунікацій, перегляд бізнес-моделі, перезавантаження трудових відносин, бухгалтерський облік, розробка сценаріїв виходу з кризи, діджиталізація та масштабування, антикризовий фандрейзинг і колаборації, – принципи та інструменти управління і розвитку в умовах «нової нормальності» викладали підприємицям провідні українські експертки консалтингових компаній, адвокатки, аудиторки, фахівчині з комунікацій. Зумінари будувалися таким чином, що півтори години учасниці слухали лекцію, в процесі якої виконували завдання, а останні півгодини отримували відповіді на свої запитання. Після семінару в zoom визначали тему брейнштормінгу, на якому експертки і слухачки ділилися досвідом і порадами.

Тетяна Гирич із міста Дніпра, яка розвиває бренд жіночої білизни @mememe.underwear знайшла серед учасниць антикризового проєкту WE ARE партнерок для колаборації, власниця інтернет-магазину Юлія Лавренюк завдяки брейнштормінгу та зумінарам побудувала стратегію розвитку на найближчі кілька років. Галина Пянікова з смт. Шкло на Львівщині вже під час занять почала працювати над розробкою вебсайту для свого ресторану, а також над грантовою заявкою. «Готова до запуску реклама, починаю новий проєкт – він народився під час занять, і більше не можу не робити. На кожній зустрічі були фрази, які тепер завжди у мене на столі. Дещо впроваджую вже, певні моменти досі осмислюю. Особливо про самоідентифікацію», – такий результат проєкту для Марини Бакун, яка керує бухгалтерською компанією в Києві.

Несподіванки антикризового проєкту

Громадська організація “Ми є Жінки” анонсувала свою навчальну програму на ресурсах для бізнесу і громадського сектору, щоб відібрати п’ятдесят учасниць на конкурсній основі. Для організаторів були важливими мотивація, бачення учасницею проблем свого бізнесу та переваг, які їй може надати участь у проєкті; спроможність пройти весь курс і втілити нові знання, інсайти й навички. Однак склад групи довелося коригувати в процесі навчання: не всі відібрані учасниці подужали інтенсив (заняття відбувалися 2-3 рази на тиждень) і онлайн-формат. Водночас учасниці спільноти WE ARE, які не подавалися на конкурс, виявили інтерес до зумінарів і брейнштормінгів. Їх допустили до навчання.

Що далі: від реакції на кризу до системних змін

«Найефективнішими в дистаційному режимі стали брейнштормінги та Q&A, – підсумовує координарка проєкту Ярослава Антіпіна.  – Ми запровадили дискусійний формат Salon de WE ARE, де жінки мають змогу розповісти про завдання, які перед ними постали, і отримати варіанти рішень. Також створили базу учасниць, відкриту для всієї спільноти WE ARE. Це дозволяє представницям бізнесу та громадського сектору швидко знаходити «своїх» фахівчинь, постачальниць, будувати партнерства».