«Отримала психологічну підтримку після втрати близької людини і зустріла партнерку, з якою плануємо відкрити компанію з дизайну рекламної продукції». «Замість скролити чужі успіхи у стрічках соцмереж, вивчаю англійську й копірайтинг – хочу стати блогеркою і розповідати про жінок, які змінюють свої життя та допомагають іншим». «Перестала жалітись і порівнювати себе з іншими». «Разом із трьома слухачками курсу відкриваємо інтернет-магазин вживаних дитячих речей». «Після навчання повернулася на роботу в кафе, але вже не офіціанткою, а адміністраторкою».
Це відгуки учасниць проєкту «Жінки в цифрову епоху», який не лише дав їм змогу протриматися під час карантину, а й відкрив світ нових професій, можливостей розвитку і взаємодопомоги.
Виклик: працівницям сфери обслуговування потрібні професії, які дозволять заробляти дистанційно
Навесні 2020 р., коли стало зрозуміло, що карантинні обмеження швидко не закінчаться, до БФ «Вітри змін» почали звертатися жінки, переважно самотні матері, які втратили роботу. Працівниці індустрії краси, адміністраторки, власниці міні-кав’ярень і торгових точок, кухарки, масажистки, репетиторки і няні, – специфіка їхньої діяльності і догляду за власними дітьми не дозволила перейти в онлайн. Жінки розуміли, що потрібно терміново здобувати нові навички. Але які саме, де і яким коштом, якщо відкладені на чорний день кошти закінчились, а нових доходів немає?
Рішення: спільнота, англійська мова, критичне мислення, базові ІТ-навички
У фонді проаналізували потреби й можливості жінок і дійшли висновку, що виходом для них можуть стати ІТ-професії. Сайти, макети друкованої продукції, блоги, динамічні ілюстрації – попит на них постійно зростає. Виробляти IT-продукцію можна, не виходячи з дому і не залишаючи дітей без нагляду й піклування.
За три місяці проєкт міг дати лише поштовх до подальшого навчання й пошуку роботи. Щоб розвиватися в ІТ, необхідно володіти іноземними мовами. Тому другим компонентом навчальної програми став інтенсив з англійської.
«Ми розуміли, що жінки, які лишилися без засобів до існування з маленькими дітьми, розгублені і знервовані. Стрес заважає їм шукати рішення й обирати оптимальні шляхи виходу з кризи. Тому третім компонентом навчальної програми став курс із критичного мислення, – пояснює координаторка проєкту Крістіна Спіріна. – Тепер наші підопічні володіють технологією мозкового штурму і вміють обирати оптимальне рішення з-поміж кількох. Вони бачать найрізноманітніше застосування нових навичок: від рекламних листівок і блогів до розробки орнаментів національного одягу і створення родинного дерева».
Важливим компонентом проєкту стало і спілкування учасниць. Вони розповідали свої історії, переосмислювали власний досвід і створили коло підтримки. 33-річна Тетяна, банківська працівниця, тяжко переживала розлучення і вимушену відпустку. На курсах вона познайомилася з учасницею, доля якої склалася ще трагічніше: переселення з Луганська, діти постраждали від домашнього насильства, жили в жахливих умовах без доступу до води і мінімальних гігієнічних засобів. Тетяна перестала перейматися власним станом і почала допомогати новій подрузі: організувала збір коштів, оплатила дітям подруги стоматолога, знайшла партнера, який встановив їй ліцензійний графічний редактор – інструмент навчання, заробітку та доброчинності.
Несподіванки антикризового проєкту
П’ятнадцять жінок на курсі були різними за національністю, соціальним статусом, віком та рівнем освіти. Спершу фонд розглядав це як ризик, але на ділі різноманітність стала перевагою, зокрема при брейнстормінгу рішень.
Коли довелося переводити навчання в онлайн-формат, виявилося, що не всі учасниці мають особисті комп’ютери і можливість встановити необхідні програми. Їм організували безпечні робочі місця в офісі фонду. Дистанційна групова робота з IT-навичками давалася не всім. Особливо складно було сконцентруватися на основах композиції чи на функціоналі програм для роботи з візуальними ефектами матусям із маленькими дітками. Тому частину практичних занять проводили у форматі індивідуальних консультацій.
Що далі: від реакції на кризу до системних змін
Замість іспиту слухачки курсів БФ «Вітри змін» виконали завдання замовників. «Для розширення клієнтської бази мені потрібні рекламні флаєри. Один із макетів створила Ілона, учасниця проєкту «Жінки в цифрову епоху». Вона виконала всі мої вимоги, запропонувала графічне рішення з QR-кодами. Я рекомендуватиму Ілону партнерам як дизайнерку і сам даватиму змогу жінкам заробляти», – відгукнувся Владислав із будівельної компанії «Арчхаус».
БФ «Вітри змін» вже залучив учасницю проєкту до розвитку своїх комунікаційних каналів, зокрема до просування послуг соціального підприємства – швейної майстерні, яка відкривається на базі фонду. Вже готові макети вкладишів до виробів постільної білизни та розробляєтся логотип для майбутнього бренду «Петалєнца».
Одна з учасниць проєкту «Жінки в цифрову епоху» Олена долучилася до розробки макету книги “Амаро Трайо” про ромські традиції. Видання вже надруковане і презентоване.
Після закінчення проєкту до фонду «Вітри змін» звернулися партнери з проханням порекомендувати жінку, яка б могла вести соціальні мережі в кризовому жіночому центрі. Пропозиція відгукнулась учасниці курсу Оксані, в якої на той час були проблеми з житлом. Тепер Оксана мешкає у кризовому центрі і працює в ньому SMM-менеджеркою.
У фонді дбають про те, щоб навчання приваблювало не лише результатом, а й атмосферою. Коли дозволяла погода, «Жінки в цифрову епоху» проводили заняття просто неба, з легкими столиками і фліпчартами. Настрій спокою і творчості створювали зали Одеської національної наукової бібліотеки – установа стала партнером навчальної програми.
Випробувана модель навчання (навички критичного мислення + англійська + IT) ляже в основу постійних курсів. Планується, що до групи набиратимуть сім жінок, з яких п’ятеро оплачуватимуть курси, а дві слухачки з підопічних фонду, які перебувають у складних життєвих обставинах, здобуватимуть знання й навички безоплатно. Онлайн-курс буде доступним жінкам з усіх регіонів України. Фонд адаптує свою програму для учасниць інших НУО за принципом «рівні – рівним». Ідея в тому, щоб запрошувати до викладання випускниць курсу з успішними історіями. Коли у тренерок і учениць схожий життєвий досвід, це швидко долає бар’єри і мотивує.