700 тис. грн обласного бюджету на виконання «Плану дій 1325»: досвід Закарпаття

На Закарпатті «Коаліції 1325» два роки поспіль вдається домогтися виділення фінансування з обласного бюджету на виконання «Плану дій 1325». Йдеться про загальну суму в понад 700 тис. грн.

У грудні 2022 року, за ініціативою Українського Жіночого Фонду, була створена «Коаліція 1325-Закарпаття», до якої на той час увійшли 18 громадських організацій (зараз їх уже понад 27). Також долучились як партнери державні установи, установи-заклади системи соціального захисту населення. Коаліція — це мережа, що об’єднує виконавців та зацікавлені сторони у межах реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року.

Документ включає конкретні кроки, покликані створити умови для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру і процесах відновлення.

За словами секретаріату «Коаліції 1325-Закарпаття», гендерної експертки Маріанни Колодій, раніше прийняття цього плану дій було достатньо формальним процесом: просто копіювали стратегічні цілі Національного плану дій. Цього разу, зважаючи вже на реалії війни, активістки вирішили, що план має бути максимально практичним, передбачати участь громадських організацій та фінансування з обласного бюджету. На останнє депутати погоджувались менш завзято.

Перші суми, які пропонували виділити на виконання тих чи інших заходів — це, наприклад, 40 тис. грн на рік. Зрозуміло, що краще не виділяти цих коштів, бо це просто видимість якоїсь роботи, — зазначає Маріанна Колодій.

Про кошти місцевих бюджетів або про кошти обласного бюджету представницям громадського сектору рекомендували забути, мотивуючи це тим, що всі гроші йдуть на питання оборони і безпеки.

А ми казали, що „План 1325“ — це також про оборону і безпеку, це про індивідуальну безпеку конкретних людей, це про безпеку людей в межах громади, в межах тих груп, де вони працюють, навчаються чи живуть. Реакція дуже часто буває така: „Де Рада безпеки ООН, там в Нью-Йорку засідає, що вони роблять? Де там безпекові виклики чи безпекові потреби нашої громади?“. Ми якраз намагаємося показати, що якщо розробити план дій, який буде орієнтований на потреби, інтереси і можливості місцевих мешканців, різних груп жінок та чоловіків, то ви отримаєте своєрідну дорожню карту, за допомогою якої поступово зможете відреагувати на безпекові виклики в межах вашої громади, — зазначає Маріанна Колодій.

Емоційні дискусії тривали аж до липня 2023 року. Дійшло до того, що вже скрізь по областях плани дій були прийняті (як правило, без фінансування), а на Закарпатті консенсусу не було. Все тому, що організації коаліції тиснули на обласну державну адміністрацію з вимогою не приймати план, якщо він не відповідає їхнім вимогам.

Зрештою, через 4 місяці після відведеного крайнього строку, в Закарпатській області був затверджений обласний план дій: з фінансуванням, конкретними виконавцями кожного заходу, індикаторами виконання кожного завдання.

Це була така своєрідна перемога. Був створений прецедент, що насправді обласні плани дій на виконання резолюції 1325 можна затверджувати в такому форматі. Залучати широку громадськість, громадські організації коаліції та поза її межами. І таким чином підсилювати виконання цих заходів обласного плану, — розповідає Маріанна Колодій.

На 2023 рік було виділено 300 тис. грн з обласного бюджету в межах виконання обласних цільових програм. І близько одного мільйона гривень мали докластися громадські організації, які були залучені до виконання плану. По факту вийшло, що виділили 410 тис. грн з обласного бюджету. А громадські організації залучили більше ніж три мільйони гривень своїх та донорських коштів.

Запланували 68 заходів, а провели 72. В Ужгороді було більше семінарів, тренінгів і робочих груп. А конкретних заходів, навпаки, відбулося більше в територіальних громадах. Наприклад, багато заходів з питань запобігання протидії домашньому насильству відбувалося в місті Мукачеве, також в Кам’янській громаді. В Іршаві і Солотвині був проведений аудит безпеки.

Створили робочу групу в громаді з проведення аудиту безпеки за участі першого заступника голови громади: обійшли всю громаду, накреслили сім маршрутів, які, на їхню думку, потрібно було проаналізувати з точки зору методології аудиту безпеки, визначили ключові проблеми у своїй громаді, виписали їх та подалися відразу до кількох донорів на закриття цих безпекових викликів. Облаштували зупинки громадського транспорту, також облаштовували камери відеоспостереження в тих місцях громади, в яких було найбільше скупчення людей і іноді виникали якісь конфліктні ситуації, — детально описала Маріанна Колодій.

Солотвинська громада, наприклад, облаштувала клас безпеки, де навчають дітей безпеці на воді, в побуті, пожежної безпеки, інформаційної, мінної тощо.

Безпекові питання в плані дій охоплюють широкий спектр проблем: від освітлення вулиць, пішохідних переходів — до профілактики і запобігання домашньому насильству. У цей список включили також проведення заходів для родин військовослужбовців, безвісти зниклих, військовополонених. А також планування роботи з ветеранами, реагування на виклики, пов’язані з реабілітацією і підтримкою ментального здоров’я.

На 2024 рік  з обласного бюджету було виділено 300 тис. грн. і заплановано, що близько одного мільйона гривень залучать громадські організації.

*Публікація стала можлива завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерланди в межах проєкту «Жінки, мир, безпека: місцеві потреби – місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд.