“Гендерна рівність — це важлива складова справжньої репрезентативності при ухваленні рішень”, — говорить Ксенія Алеканкіна, старша аналітикиня, лідерка проєкту “Індекс реформ” аналітичного центру «Вокс Україна».
У 2023 році Ксенія Алеканкіна побувала в Європейському інституті гендерної рівності в Литві під час візиту з обміну досвідом.
Візит був організований литовським партнером, Центром сприяння рівності (CEA), в рамках проєкту “Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик”, що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. “Крім ознайомлення з методологією для розрахунку гендерного індексу, особливо цінними стали візити до міністерств і муніципалітету. У Литві, наприклад, муніципалітет фінансує послуги для постраждалих від насильства, які надають приватні хостели. Такий підхід державно-приватного партнерства знижує навантаження на державу й підтримує зайнятість населення. Такий досвід міг би ефективно працювати і в Україні, — каже Ксенія Алеканкіна. — Ще один приклад — добровільний гендерний аудит для бізнесу. Компанії самі подають заявку, проходять аудит щодо дотримання принципів рівності, результати оприлюднюються, а люди знають, який бізнес справді відповідальний. Попит настільки високий, що організатори не встигають опрацьовувати всі звернення”.
Знання, отримані під час поїздки стали у нагоді при плануванні дослідження, результати якого забезпечили розрахунок одного з показників Індексу гендерної рівності України.
Експерти VoxUkraine приєднались до робочої групи Українського Жіночого Фонду, Державної служби статистики та Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, яка займалась збором даних та адаптацією європейської методології для України. Експерти VoxUkraine забезпечили збір і підготовку даних для розрахунку частки жінок у керівництві найбільших українських компаній. Для адаптації методогії для України консультувались і з експертами EIGE.
«Ми шукали один з показників для Індексу гендерної рівності — співвідношення жінок і чоловіків в керівництві компаній, — розповідає аналітик Олег Іванов. — Ми почали з того, що знайшли список зі ста найбільших компаній України за грошовим оборотом і намагалися знайти інформацію про склад їхнього керівництва: правління, наглядові ради, керівники напрямків. Команда зіткнулася з тим, що у відкритому доступі мало даних, а державні структури, як-от Держстат чи Центр збору фінансової звітності, не публікують дані такого розподілу. Ми надіслали запити про склад їхнього керівництва п’ятидесяти найбільшим компаніям, відповіли лише десять з них. Решта або промовчали, або заявили, що не зобов’язані надавати таку інформацію, — каже Олег. — Тоді ми розшили базу пошуку до ста найбільших компаній і перейшли до ручного збору інформації — вивчали сайти компаній, аналізували фінансову звітність. Так зібрали дані про 48 компаній і цього виявилося достатньо для аналізу. У країнах ЄС для подібної вибірки беруть дані з 20–30 компаній».
За даними Індексу, жінки займають 34% керівних посад у Європейському Союзі. У порівнянні з 2013 роком їх стало майже втричі більше в радах директорів європейських компаній. А в Україні частка жінок у керівництві — 21,3%. У 13 компаніях жінки взагалі не представлені в керівництві. Проте в ЄС є країни, де частка ще нижча — це Естонія, Кіпр, Угорщина та Румунія.
У Європейському Союзі вже діє Директива про гендерний баланс в керівництві компаній. Вона передбачає, що хоча б 40% невиконавчих директорів мають бути представниками кожної статі. Це не тільки правильно з точки зору боротьби зі стереотипами щодо призначення жінок на керівні посади, але і корисно для бізнесу: згідно із дослідженням Women in the Workplace, у 2019 році компанії, що наближаються до гендерного паритету, демонструють у середньому на 28% вищу прибутковість порівняно з конкурентами. Україна також поступово рухається в цьому напрямі: аналіз законопроєктів показує, що вже з’являються пропозиції про обов’язкову частку жінок у керівництві державних компаній.
«Ми у “Вокс Україна” займаємось аналізом законопроєктів, тож відмітили декілька законопроєктів про гарантії представленості жінок. Один з них пропонує впровадити обов’язкову частку — 40% представників однієї статі у державних установах (де частка держави понад 50%). Тобто політики, знаючи європейській вимоги, намагаються це впровадити», — зазначає аналітик.
На думку Ксеніїї Алеканкіної, лідерки проєкту «Індекс реформ» у «Вокс Україна», гендерний баланс особливо важливий там, де мова йде про представництво — репрезентацію суспільства.
«Для мене питання рівного представництва — це не лише про формальну рівність. У громадах живуть люди різного віку, статі, соціального статусу, і вони мають бути представлені в органах, що ухвалюють рішення. Інакше політика формується не для всіх — а, скажімо, для умовного киянина з машиною, а не для літньої людини з велосипедом в селі», — підсумовує вона.
Дослідження про гендерний баланс у керівництві найбільших за оборотом українських компаній, проведене VoxUkraine, — це перша подібна робота, яка оцінює готовнісь України до імплементації Директиви ЄС щодо гендерного балансу в керівництві компаній.
Дослідження на сайті «Вокс Україна»: https://voxukraine.org/kvotuvannya-chy-m-yaki-zahody-shho-obyraye-ukrayina-shhob-zbilshyty-chyslo-zhinok-u-naglyadovyh-radah
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.