Цей візит став частиною проєкту “Мережа аналітичних центрів: посилення спроможності для формування сучасної політики, проведення оцінки впливу, стратегічної адвокації та ефективних комунікацій”, який реалізує Український Жіночий Фонд за підтримки Європейського Союзу. Програму поїздки підготував Центр сприяння рівності (CEA) — литовський партнер проєкту, який забезпечив обмін досвідом у сфері розробки гендерно чутливих політик та застосування інструментів гендерного мейнстримінгу.
“Знання і досвід, здобуті у Литві, стали нам в нагоді, коли до нас звернулась Лебединська громада із запитом на розробку гендерного паспорту”, — говорить Андріана Костенко.
Команда ГО “Інтелект Сумщини” фокусує свою діяльність у Сумській області. Тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування. Їх аналітика спрямована на підвищення спроможності органів місцевого самоврядуванні у зборі даних, а зокрема — гендерно чутливих даних.
“Замовлення на розробку гендерного паспорту ми отримали вже в умовах повномасштабного вторгнення. Сумщина — під постійними обстрілами, бюджети громад дуже обмежені. Але завдяки попередній співпраці з цією громадою, вони розуміли: якісна аналітика допоможе залучити додаткові ресурси, підтримку, а головне — дасть розуміння, як війна вплинула на населення. Тому й виникла потреба у гендерному паспорті громади”, — пояснює Андріана Костенко.
До збору даних долучилися різні структури об’єднаної територіальної громади, місцеві активістки, громадські організації та волонтери. Інформацію зібрали по 121 населеному пункту Лебединської ОТГ.
“У гендерному паспорті — розгорнуті дані про категорії населення, що залишилися в громадах, і нові соціальні групи, які з’явилися через повномасштабне вторгнення. Ми зафіксували гендерну та вікову структуру серед ВПО, людей з інвалідністю, які постраждали через бойові дії, тих, хто втратив житло або має пошкоджене. Рахували кількість родин, які мають у своєму складі учасників бойових дій, ветеранів, ветеранок. Включили також інші вразливі категорії — одинокі матері, малозабезпечені, люди з інвалідністю, літні люди. Для кожної категорії — розподіл за статтю та віком”, — каже Андріана Костенко.
Серед волонтерок, які працювали над розробкою паспорта була Олена Солоненко, представниця ГО “Жінки Лебединщини”. Завдяки гендерного паспорту громаду у її рідному селі Будилка відкрили гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу.
“У заявці на створення гінекологічного кабінету ми спирались саме на дані з гендерного профілю громади. Від Будилки лікарня розташована за 15 км, але до нас відносяться ще найближчі села — Боровенька, Бобрик, а від Бобрика до міста взагалі годину їхати. І не варто забувати про черги, і про те, що у нас на три села один автобус їздить лише тричі на тиждень. До міста їде вранці, а повертається о 12-й, тому не завжди навіть можливо було попасти до лікаря. І тому, що наш кабінет безбарєрний, то у місті не те що такого кабінету, такого крісла гінекологічного немає, як у нас. З лікарнею у нас є домовленість і лікар приїжджає, коли збирається якась кількість пацієнтів. Наприклад, на останньому прийомі у неї було близько 20 жінок. Для сільської місцевості це багато, бо жінки взагалі не були навчені такому піклуванню про себе. Також у селі Василівка завдяки цьому гендерному профілю ми відкрили швейну майстерню. Це і про фінансову незалежність і про працевлаштування жінок”, — розповідає Олена Солоненко.
Лебединська громада вже активно використовує гендерний паспорт у роботі з донорами, місцевими бізнесами і для ухвалення управлінських рішень. Зокрема, вони використовують дані з гендерного паспорту для того, щоб розробити план відновлення громади. Подібну методику “Інтелект Сумщини” застосовували також у Миколаївській, Роменській та Білопільській громадах. На їх основі своїх гендерних профілів громади також розробляють плани відновлення.
“Гендерний паспорт має бути базовим документом кожної територіальної громади. В умовах війни багато сервісних послуг, наприклад, не працює. Так, органи статистики часто не мають змоги проводити масштабні опитування. Дані відсутні, а отже й рішення влади ризикують стати волюнтариськими. Тому гендерний профіль — це документ, який дає можливість побачити, по-перше, людей, які живуть у громаді, по-друге — що це за люди, хто вони (за статтю, за віком, за соціальними категоріями), по-третє — дозволяє краще розуміти потреби людей. Особливо це критично під час війни, коли завданням влади є не лише забезпечувати безпекову складову, а й задовольняти критичні потреби, спрямовувати заходи на підтримку вразливих категорій населення. Саме ці профілі дозволяють побачити вразливі категорії і їх специфічні потреби. Тому що ВПО похилого віку, ветеран чи родина, яка втрата рідних — усі ці люди можуть мати абсолютні різні першочергові потреби. Тож в умовах такого екстреного реагування, у яких особливо перебуває Сумська область, дуже критично це розуміти”, — пояснює Андріана Костенко.
Влада Лебединської ОТГ була залучена до всіх етапів підготовки документу. Перед фіналізацією “Інтелект Сумщини” провели так званий “краш-тест”: презентували проєкт паспорту депутатам і виконавчому комітету, обговорили всі розділи, зібрали зауваження, які врахували в остаточній версії.
“Так ми отримали не лише зворотний зв’язок, а й залученість. Депутати розуміли, що це за документ, куди можна застосувати зібрані дані. Ми також показали їм потенційних партнерів — гуманітарні організації, які можуть допомогти вирішити проблеми, що зафіксовані в гендерному паспорті”, — розповідає членкиня правління ГО “Інтелект Сумщини” Андріана Костенко.
Досвід Лебединської об’єднаної територіальної громади показує: навіть в умовах війни можливо ухвалювати рішення, що ґрунтуються на фактах і служать добробуту людей. Гендерний паспорт — це крок до сильної, відповідальної, чутливої громади.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.