“На той час не було державних документів, які б регламентували, як висвітлювати ці теми. Усе трималося на саморегуляції. Тому ми сформулювали чіткі орієнтири — як писати про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), про домашнє та гендерно зумовлене насильство. Це було низова ініціатива, що знайшла підтримку на всіх рівнях”, — розповідає Ліза Кузьменко.
Рекомендації затвердило Міністерство культури та інформаційної політики України наказом від 16.06.2023 №333.
Методичні рекомендації вперше розповіли про те, як краще висвітлювати теми, пов’язані з гендерною рівністю.
“Це вперше в Україні на рівні нормативно-правового акту з’явились національні індикатори гендерної рівності в медіа. Наприклад, яка частка жінок-власниць медіакомпаній, хто обіймає керівні посади, чи є спеціальний бюджет на заходи для протидії сексизму. Щодо висвітлення тем, то під це є окремий розділ, який містить практичні настанови щодо коректного висвітлення тем: сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом; домашнього та гендерно зумовленого насильства; подолання сексизму; зображення жінок і чоловіків у контенті”, — каже Ліза Кузьменко.
Методичні рекомендації наголошували на важливості ухвалення редакційних політик щодо недискримінації та гендерної рівності. Наблизити втілення цієї рекомендації, а саме розробити типову Політику гендерної рівності в медійному контенті вдалось ГО “Жінки в медіа” спільно з Комісією з журналістської етики, як органом саморегуляції журналістів і редакцій в Україні.
“Політика — гайдлайн, як робити і як не робити. Його може ухвалити будь-який тип медіа, незалежно від способу поширення інформації, і повністю або частково інтегрувати у власні внутрішні документи. Важливі принципи щодо висвітлення теми домашнього і гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства (зокрема необхідності користуватись протоколом Мурад та протоколом взаємодії з медіа СЕМА), нам вдалось перенести з Методичних рекомендацій у Політику”, — говорить Ліза Кузьменко.
До переліку медіа, які впровадили політику гендерної рівності, входять: Українська правда, Еспресо, Громадське радіо, Лівий берег, Телеканал Київ, 5 канал, медіагрупа Starlight Media, Детектор медіа.
“Що це означає на практиці? Наприклад, коли журналіст готує матеріал про СНПК, він має звернутись до правозахисних організацій, вказати контакти шелтерів у матеріалі, попередити про чутливий контент. Разом з тим, коли у редакцію приходить нова людина, то замість пояснювати їй всі принципи з нуля — можна дати для ознайомлення політики, чиїми принципами у роботі керується ЗМІ”, — каже Ліза Кузьменко.
Одне з медіа, що адаптувало політику гендерної рівності, — Громадське радіо.
“Попередні гендерні політики Громадське радіо затвердило у 2022 році, перед початком повномасштабного вторгнення. Але з початком великої війни умови роботи медіа змінились, стали складнішими. Нам довелось опановувати нові навички і підлаштовуватись під нові реалії. Гендерні політики, розроблені “Жінками в медіа” і Комісією з журналістської етики ширші та відповідають актуальним викликам. Вони містять правила роботи з постраждалими від сексуального насильства під час війни. Багато з чого ми на Громадському радіо застосовували і самі, але тепер ми структурували ці політики. Отже, беремо на себе відповідальність виконання усіх пунктів гендерних політик. Громадське радіо завжди дотримувалося принципів рівності — у нас багато проєктів, присвячених військовослужбовицям, героїням сучасності. Ми намагаємось дотримуватись рівності представлення жінок-експерток у наших етерах. І, на жаль, у роботі нам доводиться теж говорити про постраждалих від воєнного конфлікту, тому дуже важливо використовувати гендерно чутливу лексику і не ретравматизувати наших героїв та героїнь. І ці моменти не ретравматизації, що прописані у політиці гендерної рівності, є дуже важливими для медіа, які працюють в умовах війни”, — говорить головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.
Впровадження методичних рекомендацій щодо гендерної рівності у медіа — це не формальність, а крок до відповідального журналістського стандарту. Завдяки таким ініціативам медіа стають уважнішими до вразливих тем, а контент — безпечнішим і якіснішим для всіх аудиторій.
З рекомендаціями можна ознайомитися за посиланням: https://wim.org.ua/materials/rekomendatsii-z-vysvitlennia-u-media-hendernoi-rivnosti-zapobihannia-nasylstvu-proiavam-seksyzmu-ta-hendernykh-stereotypiv/
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.