Восени 2023 року Юлія Малько була учасницею тренінгу “Організаційна спроможність для гендерних аналітичних центрів”, який проводили експерти Центру розвитку партнерства (CPD) у Молдові. Візит з обміну досвідом відбувся у межах проєкту “Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик”, що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу.
“Наші молдовські колеги представили інструмент, який використовують для об’єктивного погляду на державні політики “Інструмент вивчення рівня впровадження гендерного підходу в публічних політиках”. У Молдові цей інструмент офіційно використовують державні органи, звертаючись до громадських організацій для оцінки своїх політик. У них є така процедура, як ранжування публічних політик з точки зору врахування гендерного підходу. І вони дуже пишаються, що їм, органам державної влади і громадськості, вдається досягти певного прогресу. Тому ще на тренінгу у нас виникла ідея розробити такий механізм і для України, і використовувати його для аналізу документів”, — розповідає представниця Бюро гендерних стратегій і бюджетування Юлія Малько.
При підготовці інструменту Бюро гендерних стратегій і бюджетування консультувалось з експертами Центру розвитку партнерства та із українськими експертками. Валідували інструмент з представниками органів місцевого самоврядування, співпрацювали з Асоціацією ОТГ.
Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу у програмних документах у сфері відновлення допомагає не лише побачити проблеми, а й знаходити можливості для посилення гендерної чутливості документів.
“Наш інструмент можна використовувати, щоб подивитися, а що можна ще зробити для того, щоб документ був більш гендерно чутливим”, — пояснює Юлія Малько.
Оцінювання відбувається за шкалою від 0 до 4 (з кроком у пів бала) і охоплює чотири етапи: аналіз проблеми, розробку та впровадження документа, моніторинг і оцінку, а також сталість документа.
“Аналізуючи документ по визначених кроках ми розуміємо наскільки, наприклад, дані у документі розподілені за статтю, віком, місцем проживання або іншими релевантними ознаками. От якщо мова про публічну політику у сфері соціального захисту, то лише стать може не дати коректного розуміння становища різних груп жінок і чоловіків. Було б варто додати додаткові ознаки і тим самим показати різність становищ, наприклад, сільська місцевість, люди, які мають дітей тощо”, — каже Юлія Малько.
Фахівці та фахівчині Бюро гендерних стратегій і бюджетування при підготовці інструменту аналізували документи державного та місцевого рівнів.
“Найбільшою складністю для нас була відсутність уніфікованої структури документів державного рівня. Так. наприклад, стратегії можуть мати одну структуру, державні програми — іншу, і важко підлаштувати інструмент, щоб його можна було коректно використовувати для різних типів документів, — говорить Юлія Малько. — Важливо, щоб інструментом користувалися люди, обізнані з гендерною тематикою. Інакше це ризикує перетворитись на формальність. Інструмент варто застосовувати гендерним експертам чи експерткам, або загалом громадськості для того, щоб допомогти органам влади зробити документи гендерно чутливими. І в цій ситуації важливо мати і запит від органів державної влади чи місцевого самоврядування”.
В Україні зараз чимало планів відновлення громад по регіонах не мають або дуже частково враховують гендерний підхід.
“А якби вони взяли в роботу документ з цим інструментом, то скоріше за все побачили б більше перспектив для врахування гендерного підходу. І про тенденції, і про проблеми з якими стикаються різні групи жінок і чоловіків”, — переконана Юлія Малько.
Водночас Юлія Савельєва, представниця Асоціації об’єднаних територіальних громад, каже, що інструментом уже зацікавилися близько 30 громад з Одеської, Хмельницької та Дніпропетровської областей. Деякі з них уже працюють з інструментом.
“Ми розіслали усім громадам, які входять до Асоціації, пропозиції ознайомитись з інструментом. Тих, кого це зацікавило, ми зібрали на зустріч. На захід приїхали не лише ті, хто напряму відповідає за програми відновлення у своїх громадах, а в цілому представники і представниці різних структурних підрозділів. Це були дуже різні сфери: освіта, житлово-комунальне господарство, соціальний захист. З відгуків від громад ми знаємо, що вони вже додали до своєї роботи те, що треба збирати потреби різних груп населення, що потрібно збирати статистику з розподілом за статтю, вони це запроваджують. Інше питання, що це у них не стало системою і що від них не вимагають звітності. Тобто вони це роблять тому, що мають інтерес, а не тому, що це вже є правилом. Якби інструмент був формалізований на рівні Мінрегіону, став обов’язковим для виконанням усіма, то у цьому була б його найбільша суттєвість”, — говорить представниця Асоціації об’єднаних територіальних громад Юлія Савельєва.
Загалом по інструменту від громад найбільший запит надходить щодо того, як правильно розробляти результативні показники, щоб вони відповідали ознакам гендерної чутливості.
“Користь інструменту у тому, що в ньому все формалізовано. Громадам чітко зрозуміло, яким чином можна виконати, застосувати це до кожної програми. Все виписано покроково, детально і громаді не треба самій з’ясовувати у кожному окремому випадку, яким би мав бути гендерний підхід”, — каже Юлія Савельєва.
Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу у програмних документах з відновлення є важливим кроком до інтеграції гендерної рівності в політики України на шляху до ЄС. Створений на основі молдовського досвіду та адаптований до українських реалій, він дозволяє системно аналізувати документи, виявляти прогалини й посилювати гендерну чутливість. А завдяки залученню експертів, співпраці з громадами та підтримці Асоціації ОТГ, він уже знаходить практичне застосування на місцях.
Інструмент оперативної оцінки https://genderburo.info/wp-content/uploads/2024/11/d086d09dd0a1d0a2d0a0d0a3d09cd095d09dd0a2-d09ed09fd095d0a0d090d0a2d098d092d09dd09ed087-d09ed0a6d086d09dd09ad098-d0a0d086d092d09dd0af-d092d09fd0a0d09ed092d090d094d096d095d09dd09dd0af-d093d.pdf
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.