Повномасштабна війна Росії проти України докорінно змінила безпековий порядок денний та вимоги до відновлення держави. У центрі цих змін — Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», ухвалена 25 років тому, яка довела, що участь жінок у запобіганні конфліктам, врегулюванні та відновленні після війни є ключовою для сталого миру. Україна стала першою країною, яка затвердила Національний план дій із виконання Резолюції у розпал війни, і саме це надало новий імпульс залученню жінок до ухвалення рішень у сфері безпеки, оборони та дипломатії.
Учасницями подкасту стали Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ Наталія Карбовська, офіцерка НГУ Олена Старікова, правозахисниця Людмила Гусейнова, заступниця начальника Управління моніторингу дотримання прав людини МВС Ольга Перунова, керівниця відділу розслідування воєнних злочинів у виданні The Kyiv Independent Євгенія Моторевська та виконавча директорка МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» (“Право на здоров’я” (HealthRight International) в Україні) Галина Скіпальська.
Офіцерка Збройних сил України, керівниця Служби гендерної інтеграції НГУ, Олена Старікова стала учасницею подкасту. Олена розповіла, як уперше отримала форму, пошиту спеціально для жінок, і наскільки це символічно змінило відчуття власної видимості й поваги в армії. Вторгнення росії у 2014 році і повномасштабна війна з 2022-го значно прискорили гендерні процеси у війську. У 2017 році у НГУ була створена Служба гендерної інтеграції з окремими посадами, що відповідальні за цей напрям. Це стало ключовим етапом у визнанні ролі жінок у творенні та розвитку військових підрозділів. Також поступово змінюється ставлення до жінок у війську:
«Стереотипи щодо жінок у війську поступово зменшуються, цьому сприяє навчання особового складу та впровадження принципу рівних можливостей. Хоча жінкам інколи доводиться доводити свою професійність, усі посади відкриті. В НГУ відмічають кар’єрне зростання: серед випускниць Академії НГУ є командирки та заступниці командира НГУ», – ділиться Олена.
Ще одна історія подкасту – з керівницею ГО «Нумо, сестри» Людмилою Гусейновою про сексуальне насильство як один з видів війни проти цивільних. Вперше про злочини росіян на окупованих територіях почали говорити у 2014 році, але тоді суспільство не сприймало це як воєнний злочин.
«Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — воєнний злочин, що це один із видів воєнного тиску на цивільне населення у першу чергу. Це один із видів війни, і так можна сказати, проти цивільного населення. Я знаю випадки, коли такі злочини відбувалися із цивільним населенням, котре не було в полоні, і проживає, на жаль, так сталося, на тимчасово окупованих територіях. І ті жінки, я знаю декілька випадків стосовно саме жінок, і вони так само страждають. І в них взагалі немає жодної віри і надії на справедливість. Людина, котра в полоні, безумовно, ви знаєте, що я сама пройшла і полон, і СНПК, і ці наслідки, вони залишаються, їх неможливо подолати навіть за допомогою психологів. Мені страшно, боляче за тих жінок, дівчат, чоловіків, котрі досі в полоні, я усвідомлюю, який жах зараз вони переживають кожну хвилину. І там неможливо отримати жодної допомоги – ні медичної, ні психологічної підтримки. Якщо дівчата або хлопці знаходяться ще й в камері, котра тебе і психологічно буде додавлювати, це страшно», — говорить правозахисниця Людмила Гусейнова. Вона була звільнена з російської неволі у 2022 році.
Лише у 2025 році в Україні ухвалили закон про СНПК. Він гарантує державну підтримку, репарації та реабілітаційні програми на державному рівні. Але наразі закон не працює через відсутність підзаконних актів. Правоохоронні органи фіксують звернення постраждалих, але через страх і недовіру до збереження конфіденційності, постраждалі залишаються наодинці зі своєю трагедією, навіть перебуваючи на вільній території України.
Подкаст «1325: Жінки, мир, безпека» розкриває, як принципи Резолюції 1325 втілюються в Україні — від урядових кабінетів і дипломатичних перемовин до маленьких громад, що виборюють мир і безпеку для своїх мешканців і мешканок. Це розмови не лише про політику та стратегії, а й про живі голоси жінок, які змінюють правила гри та доводять, що перемога неможлива без рівності. При цьому пам’ятаємо, що зміни не відбуваються одразу, вони потребують часу і зусиль, а такі історії допомагають показати роль і внесок жінок у досягнення миру та безпеки в Україні, підвищують обізнаність суспільства про принципи Резолюції 1325 та стимулюють їхнє впровадження на національному й місцевому рівнях.
Фото надані Громадським радіо.