Тож це не просто питання справедливості. Це — фундамент сталого розвитку суспільства, сильної економіки й довіри до інституцій. У Європейському Союзі давно зрозуміли: щоби змінювати ситуацію, її потрібно вимірювати. Саме тому понад десятиліття у ЄС використовують Індекс гендерної рівності (ІГР) — аналітичний інструмент, що дає змогу побачити реальні розриви між жінками та чоловіками в різних сферах життя. Ці вимірювання лягають в основу політик, впливають на розподіл ресурсів і допомагають ухвалювати стратегічні рішення.
Тепер такий інструмент з’явився і в Україні. Вперше, попри виклики повномасштабної війни, ми розробили власний Індекс гендерної рівності – за методологією ЄС, адаптованою до наших реалій. Це не просто відповідь на міжнародні зобов’язання, а й крок до відбудови і зміцнення України, формування ефективної державної політики на основі реальних даних і потреб суспільства.
Як працює Індекс гендерної рівності?
Індекс допомагає не лише оцінити загальний стан рівності між жінками та чоловіками, а й вказує на конкретні сфери, які потребують змін. Він вимірює гендерні розриви в шести ключових сферах життя — так званих доменах: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. І щоб уникнути узагальнених оцінок, кожен із них поділений на субдомени — підкатегорії, які дозволяють отримати більш детальну і реалістичну картину.
Індекс вимірює гендерні розриви в шести ключових сферах життя
Зокрема, у кожному з доменів вимірюють такі аспекти:
Робота. Субдомени (участь, сегрегація та якість роботи). Оцінюють рівень зайнятості, якість робочих місць, кар’єрні можливості, а також гендерну рівність у цих аспектах.
Гроші. Субдомени (фінансові ресурси та економічна ситуація). Оцінюють справедливу оплату праці, фінансову незалежність та ризики бідності, зокрема серед жінок із вразливих груп.
Знання. Субдомени (досягнення та участь, сегрегація). Оцінюється доступ до освіти, рівень кваліфікації, гендерні диспропорції у виборі спеціальностей та участь у професійному розвитку.
Час. Субдомени (діяльність із догляду, громадська діяльність). Оцінюють баланс між професійним життям, сімейними обов’язками, дозвіллям, участь у волонтерській чи благодійній діяльності — розподіл неоплачуваної праці.
Реклама:
Вплив. Субдомени (політичний, економічний та соціальний). Оцінюють залучення жінок та чоловіків на керівні посади у політичних, економічних та соціальних структурах, їхню участь у процесах прийняття рішень;
Здоров’я. Субдомени (статус, поведінка та доступ), Оцінюють доступ до медичних послуг, очікувану тривалість життя, самооцінку здоров’я, а також вплив поведінкових факторів, таких, як спосіб життя та фізична активність.
Загалом в Індексі — 6 доменів, 14 субдоменів і 31 показник. Такий рівень деталізації дає змогу зрозуміти, на якому саме етапі виникають розриви та які саме елементи системи потребують перегляду чи втручання.
Крім фактичних розривів між жінками та чоловіками, ІГР також враховує коригувальний коефіцієнт. Він дозволяє взяти до уваги контекст кожної країни, порівнюючи рівні гендерної рівності в країнах ЄС, що забезпечує більш точну оцінку, враховуючи місцеві особливості. Оцінюється Індекс в балах за шкалою [1:100], де 1 означає повну гендерну нерівність, а 100 — повну гендерну рівність.
Україна сьогодні: досягнення та виклики
За роки незалежності Україна зробила чимало кроків на шляху до забезпечення гендерної рівності. Було ухвалено низку важливих законів, зокрема Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, Про запобігання та протидії дискримінації в Україні, а також внесено зміни до Сімейного кодексу та Кодексу законів про працю. Ратифікація Стамбульської конвенції у 2022 році стала ще одним важливим етапом у боротьбі з гендерно зумовленим насильством щодо жінок. І це лише частина здобутків.
Розрахунки Індексу гендерної рівності станом на 2024 рік показують, що Україна рухається в правильному напрямку. За загальним балом ІГР наша країна має 61,4 бала, що на 8,8 бала менше, ніж середній показник по 27 країнах — членах ЄС.
Україна займає 20-те місце серед 27 країн ЄС і України, досягаючи найближчих до средньоєвропейських показників у сферах Здоров’я, Гроші та Час. Такі результати свідчать про близькість європейських стандартів і цінностей гендерної рівності українкам та українцям.
Однак проблема гендерного дисбалансу залишається, зокрема, у сфері Вплив, де жінки недостатньо представлені на керівних посадах. Оцінка цього домену становить 38,7 бала, що на 20,4 бала нижче середньоєвропейського рівня (59,1 бааи). Тому, завдяки чітким орієнтирам, зокрема використанню Індексу гендерної рівності, Україна здатна вдосконалити свою стратегію та впроваджувати політики, які сприятимуть зменшенню гендерного розриву в усіх сферах життя.
Європейський досвід та орієнтири для України
Досвід країн ЄС показує, що ефективне впровадження гендерної рівності можливе завдяки поєднанню кількох важливих факторів: вимірюванню гендерних розривів, стратегічному плануванню, інституційній підтримці та інтеграції міжнародних стандартів.
Уже зараз Індекс гендерної рівності допомагає європейським країнам не лише оцінювати прогрес, а й коригувати політики для досягнення реальних змін. Ось кілька прикладів успішних політик, що базуються на комплексному підході:
Феміністична зовнішня політика Німеччини. У рамах коаліційної угоди на 2021−2025 роки уряд Німеччини впровадив «феміністичну зовнішню політику» (FFP), яка спрямована на зміцнення прав жінок і дівчат в усьому світі, усунення перешкод до рівної участі в політичних, економічних і соціальних процесах та на підтримку соціальної різноманітності. Інтеграція даної політики в Стратегію національної безпеки Німеччини дозволяє забезпечити гендерну рівність як важливу складову зовнішньої політики країни та міжнародних інтервенцій.
Стратегії Литви. Литва визнала гендерну рівність горизонтальним принципом у Національній програмі розвитку на 2021−2030 роки. Це означає, що всі державні політики і стратегії повинні враховувати рівні можливості для всіх громадян, незалежно від статі, національності чи інших характеристик. Такий підхід забезпечує інтеграцію принципів рівності на всіх рівнях, від національних до регіональних ініціатив.
Шведське агентство з питань гендерної рівності. Швеція створила спеціалізоване агентство з питань гендерної рівності, яке координує моніторинг і впровадження політик рівності в усіх сферах суспільства. Це агентство активно співпрацює з іншими державними органами, що дозволяє забезпечити ефективну реалізацію політик на місцевому та національному рівнях і сприяти розвитку інклюзивного суспільства. У зовнішній політиці Швеції гендерна рівність також у пріоритеті. У червні цього року затверджено нову Стратегію гендерної рівності, свободи та розширення прав і можливостей жінок і дівчат на 2025−2028 роки. Ключовими цілями Стратегії є протидія гендерно зумовленому насильству та дискримінації, розширення економічних можливостей жінок, посилення участі жінок у прийняття рішень а також розширення доступу до гендерно-дезагрегованої статистики.
Цей досвід показує, як поєднання стратегічного планування, вимірювання на основі Індексу та ефективної державної підтримки може привести до реальних результатів. Для України це — не лише можливість перейняти найкращі практики, а й створити власну ефективну модель інтеграції принципів рівності у всі сфери державної політики, враховуючи національні особливості та європейські стандарти.
Важливість Індексу для України і наступні кроки
Індекс гендерної рівності є важливим інструментом для оцінки стану рівності між жінками та чоловіками у різних сферах життя. Для України це не просто статистичний показник, а критично важливий орієнтир на шляху до європейської інтеграції та відновлення після війни. Його впровадження дозволяє глибше розуміти поточні проблеми, формувати цілісні політики та оцінювати їхню ефективність у реальному часі.
Крім того, Індекс відкриває для України низку стратегічних переваг: гармонізацію з європейськими підходами, посилення прозорості та підзвітності державної політики, доступ до об’єктивних даних для ухвалення рішень, а також зміцнення міжнародної репутації. У довгостроковій перспективі – це інструмент економічного розвитку: активне залучення жінок у всі сфери сприяє зростанню ВВП та зміцненню соціальної стабільності.
Розробка Індексу з урахуванням національних особливостей робить його ще більш релевантним. Проте наступним важливим кроком є його інтеграція в державну стратегію через постійний моніторинг і адаптацію політик для забезпечення гендерної рівності на всіх рівнях суспільства.
Основні кроки для України:
- Запровадження регулярного розрахунку Індексу— необхідно забезпечити сталий процес вимірювання гендерних розривів, що дозволить фіксувати прогрес, вчасно виявляти проблемні зони та оперативно коригувати політики для досягнення більшої ефективності.
- Інтеграція результатів Індексу в державну політику — важливо, щоб дані, отримані за допомогою Індексу, використовувалися при створенні державних політик. Це допоможе зменшити гендерні розриви, створити рівні можливості для всіх громадян та забезпечити реальний прогрес.
- Посилення потенціалу державних органів — важливо створити єдину систему збору даних, що дозволить виявляти ключові проблеми й динаміку змін, своєчасно реагувати та формувати ефективні політики. Необхідно також підвищувати кваліфікацію держслужбовців для коректної інтерпретації даних і розробки відповідних рішень.
Ці кроки необхідні для того, щоб гендерна рівність стала не просто гаслом, а справжньою практикою, яка впливає на всі сфери життя. І це не лише питання справедливості, а й ключ до економічного та соціального процвітання України в майбутньому. Адже відновлення країни повинно бути інклюзивним, а рівність жінок та чоловіків — це основа для її сталого розвитку.
Індекс гендерної рівності для України підготовлений коштом European Union in Ukraine в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», який впроваджувався Українським Жіночим Фондом у плідній співпраці з @Державна служба статистики України за підтримки @Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та @Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, за участі експертів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, а також за методологічного супроводу @European Institute for Gender Equality (EIGE).