У 2023 році Ліза Кузьменко відвідала Європейський інститут гендерної рівності в Литві, а також Литовське національне радіо і телебачення — суспільного мовника, який впроваджує стратегію гендерної рівності.
Візит відбувся в рамках проєкту «Мережа аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Приймаюча сторона — партнер проєкту Центр сприяння рівності (CEA) організував насичену програму для з обміну досвідом з розробки гендерно-чутливих політик, методів та інструментів гендерного мейнстрімінгу.
Методологію, вивчену під час візиту, команда ГО «Жінки в медіа» згодом адаптувала до українського контексту та використала у двох масштабних проєктах: спочатку — у дослідженні «Гендерний баланс в ухваленні рішень медіаорганізаціями України», а далі — у глибшому аналізі, який отримав назву «Гендерний профіль українських медіа».
Це дослідження ГО «Жінки в медіа» реалізували у співпраці з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, за підтримки Українського Жіночого Фонду. У межах проєкту зібрано майже 500 анкет від медіа, де працює понад 8900 співробітників і співробітниць.
«У Литві мене вразив їхній досвід. Але повернувшись додому, я дізналася, що й в Україні — зокрема, на Суспільному — працює Департамент рівності й різноманіття і розробляє стратегію гендерної рівності та інклюзивності. Бувши у Литві, мені було складно уявити, що це буде в Україні і от у нас це вже відбувається. І це при тому, що Литва у ЄС, що у них надзвичайно велика підтримка суспільного мовника європейськими коштами», — розповідає Ліза Кузьменко.
Вона зазначає, що війна пришвидшила експертизу: українські редакції активно впроваджують гендерну чутливість не лише у змісті, а й у внутрішній політиці — наприклад, через фемінітиви в статутах або створення бази експерток «Спитай жінку».
«Коли ми робили перше дослідження у 2023 році, Нацрада мала менші повноваження, але під час підготовки другого, у 2024-му, медіарегулятор уже міг контролювати і друковані медіа, і онлайн-медіа. Цього року ми продовжили роботу, це буде вже третій гендерний профіль. Дослідження стало ще глибшим: додано інтерсекційний підхід — зокрема, запитували про досвід працевлаштування ветеранів і ветеранок та людей з інвалідністю. Також аналізували практики регулювання у Франції, Німеччині, Бельгії, Ірландії, Швеції», — пояснює Ліза Кузьменко.
Окремий акцент у дослідженні — на переосмисленні ролі Нацради як не лише контролюючого, а й партнерського органу.
«Регулятор може бути не «батогом», а союзником медіа у впровадженні політик рівності», — підкреслює Ліза Кузьменко.
До голови Нацради Ольги Герасим’юк вже зверталися колеги з медіарегулятора Греції з проханням поділитися українськими методиками дослідження.
«Так, у нас є зобов’язання по євроінтеграції — це викорінення корупції, цифровізація, впровадження гендерної рівності. Це є зобов’язання держави, але з іншого боку ми бачимо, як саме суспільство і редакції готові до цих змін. Тобто це не насильницькі зміни, а те, як наші цінності співпадають з європейським баченням. Ситуація Win-win, коли ми можемо і самі змінюватися, і це водночас дуже підпадає під наші євроінтеграційні зобов’язання», — каже Ліза Кузьменко.
Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, наголошує:
«Цінність цих досліджень — у їхній практичності. Ці дослідження проводяться у співпраці, або з Міністерством культури, або з Нацрадою, або з Комісією журналістської етики, також — з моїм Апаратом. Це з одного боку свідчить про партнерство між громадськими організаціями і державними структурами. А з іншого боку, ці дослідження не залишаються просто в аналах інтернету, а що вони використовуються потім тими державними структурами, які їх підтримують. Дослідження дають валідовані дані, дозволяють відстежувати динаміку, і на їх основі ухвалюються державні рішення — від методичних рекомендацій до політик. Це класика адвокації: коли громадянське суспільство впливає на зміни у державі через факти. І те, що дослідження проведене вже не один раз дає можливість порівнювати ситуацію, стежити за змінами. І ці дослідження є дуже валідними для всіх процесів відновлення».
Проведення дослідження «Гендерний профіль українських медіа» стало черговим кроком до впровадження реальних змін у медіасередовищі України. Співпраця ГО «Жінки в медіа» та Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, підтримана Українським Жіночим Фондом, показує, як завдяки партнерству громадянського суспільства, державних інституцій та міжнародної підтримки можна не лише аналізувати ситуацію, а й впливати на формування політик, що змінюють підходи до рівності та інклюзивності в українських медіа.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.