“Директива ЄС встановлює мінімальні правила — те, що точно треба забезпечити, а додаткові елементи кожна держава впроваджує на свій розсуд”, — пояснює Ярина Волошин, керівниця відділу комунікацій “ЮрФем”.
Аналітика була необхідною, оскільки Україна перебуває на шляху до євроінтеграції, а отже — має гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС. Директива, зокрема, акцентує на потерпілоорієнтованих підходах, що враховують індивідуальні потреби, вразливість та право на захист і конфіденційність.
“І оскільки ми, і багато наших партнерів працюємо над впровадження в Україні таких підходів, то якщо вже є корисні механізми, які можна використати, щоб побудувати ці потерпілоорієнтовані підходи, то звісно було б нерозумно їх ігнорувати. Саме тому ми і проводили аналіз, аби розібратися у тому, а про що ж саме ці мінімальні стандарти і ця директива”, — пояснює Ярина Волошин.
Потреба у вивченні та імплементації цієї Директиви зумовлена декількома факторами. В першу чергу це питання приведення національного законодавства до стандартів ЄС, а отже — вдосконалення останнього з фокусом на права та потреби потерпілих, врахування особливостей при взаємодії з боку представників правничої спільноти та потерпілих.
“Наприклад, якщо дитина постраждала від насильства, а одним з батьків є кривдник — чи можемо ми бути впевнені, що інший з батьків діятиме в інтересах дитини? Бо ситуації бувають різні, іноді люди вважають, що конфлікти у сім’ї краще залишати всередині. Може виникати конфлікт інтересів, і такі ситуації мають бути врегульовані, і Директива пропонує як це робити”, — пояснює Ярина Волошин.
Серед важливих можливостей, які пропонує Директива — проведення допитів особою тієї ж статі, створення безпечного середовища, забезпечення конфіденційності та надання комплексної допомоги: медичної, психологічної, юридичної.
“Ці злочини дуже чутливі і стигматизовані. Тому люди часто не звертаються щодо них навіть не через не ідеальне законодавство, а тому, що бояться, що хтось про їхню справу дізнається. Поки що повноцінно такий підхід у нас відсутній, але Україна точно перебуває на шляху до нього”, — каже Ярина Волошин.
Після аналітики команда “ЮрФем” спільно з представниками/цями Офісу Генерального прокурора розробила мінімальні стандарти розслідування злочинів сексуального насильства.
Згодом провели національну конференцію про правосуддя, орієнтовне на постраждалих від гендерно зумовленого насильства, де представили напрацювання щодо стандартів досудового розслідування кримінальних проваджень щодо вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашніх насильством.
“Багато з цих стандартів написані на основі Директиви. Їх презентували у листопаді минулого року. Очікуємо, що невдовзі їх затвердять і вони повноцінно увійдуть в роботу. Але ми знаємо, що вже зараз багато наших партнерів з правоохоронних органів намагаються впроваджувати ці стандарти у свою роботу. Це про людиноцентричний підхід”, — підсумовує Ярина Волошин.
Зрештою експертки “ЮрФем” долучились до розробки законопроєкту №12297, де стандарти Директиви підсилюють імплементацію норм раніше ратифікованої в Україні Стамбулької конвенції.
“Згадана Директива дає розуміння щодо рамки та напрямів вдосконалення законодавства. Водночас, якщо йдеться про законопроєкт №12297, то його мета, враховуючи засади та підходи Директиви, також запропонувати в національне законодавство ті гарантії, які передбачені іншим міжнародним документом — Стамбульською конвенцією. Напрацьовувався цей законопроект протягом двох останніх років робочою групою при МВС, до якої входили як представники органів влади — Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Офісу генерального прокурора, так і представники ГО. Законопроєкт є комплексним та пропонує врегулювати ті питання, які досі не повною мірою імплементовані в національне законодавство”, — каже Катерина Шуневич, керівниця Аналітичного центру “ЮрФем”.
Наразі законопроєкт перебуває на розгляді профільного парламентського комітету, очікується підтримка документу.
“ЮрФем” продовжує системну роботу над впровадженням потерпілоорієнтованих підходів у правосудді, орієнтуючись на європейські стандарти. Завдяки аналітиці, співпраці з партнерами та напрацюванню нормативних змін, Україна стає ближчою до створення ефективної системи захисту постраждалих.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст матеріалу несе УЖФ.