Заява №1 за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року

Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (НДІ) здійснює ґендерний моніторинг місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року. 

Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування 

 

Виборчий процес розпочався 5 вересня, із 15 до 24 вересня включно триватиме процес висування кандидатів та кандидаток у депутати, а також кандидатів і кандидаток на посаду сільського, селищного, міського голови. 

Виборчим кодексом встановлена вимога до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці списку має бути не менше двох кандидатів чоловіків або жінок. Таким чином, ґендерна квота становить 40%.  

Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборціва також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад.  

Оскільки можливості самовисування на виборах до таких рад згідно Виборчого кодексу немає, роль партій у забезпеченні представництва жінок і чоловіків на виборах зростає.  

На виборах до сільської, селищної, міської ради у малих містах до 10 тисяч виборців партії повинні забезпечити представництво не менше 30% осіб кожної статі в своєму виборчому списку. 

Жінки, які складають 54% населення України, недостатньо представлені в органах місцевого самоврядування, і мають обмежений вплив на ухвалення важливих для громад рішень. 

Зокрема, в складі обласних рад наразі тільки 15,3% жінокабо 259 із загальної кількості 1689 депутатів. Найменше представлені жінки у складі Житомирської, Одеської та Тернопільської обласних рад – нижче 10%. В жодній з обласних рад представництво жінок не сягає 25%. 

У складі міських рад м. Києваміст – обласних центрівм. Краматорська м. Сєвєродонецька – 19,7%1 жінок, або 244 депутатки із загальної чисельності депутатського корпусу у 1237 осіб. Найменше представлені жінки у складі міської ради Ужгорода (8,3%), Черкас та Івано-Франківська (по 9,5%).  

Застосування ґендерної квоти має спонукати партії до формування списків у більш демократичний спосіб, щоб депутати та депутатки місцевих рад дійсно представляли інтереси місцевої громади.  

Несприятливим фактором для участі жінок у місцевих виборах є зростання розміру виборчої застави. Розмір застави, встановлений Центральною виборчою комісією з огляду на положення Виборчого кодексу, є вищим за показники 2015 року в середньому в 4,4 рази для обласних рад і в 4,5 рази – для міських рад та кандидатів та кандидаток у міські голови міст-обласних центрів. Для обласних рад, найбільше зросла застава в Київській області – в 4,6 рази, з 70446 грн до 325931 грн.  В 4,5 рази зросла застава у Волинській, Львівській та Рівненській областях. 

 

Для реєстрації списків на виборах до міських рад та кандидатів та кандидаток у міські голови, найбільше зросла застава для м. Івано-Франківськ (в 5,1 рази), м. Хмельницький та Луцьк (в 5 рази) а також у м. Вінниця (у 4,8 рази).  

В той же час, лише за офіційною статистикою середня заробітна плата жінок в 2019 році була нижча на 23%Значне підвищення розміру виборчої застави матиме непропорційний вплив на можливості жінок і чоловіків брати участь у місцевих виборах.  

Український Жіночий Фонд звертає особливу увагу на фактичні можливості для рівної участі жінок і чоловіків у виборах і, зрештою, у прийнятті рішень, що стосуються місцевих громад. 

Ключовою у досягненні більш збалансованого представництва жінок у виборчому процесі та в політиці є роль партій. Ґендерний моніторинг стане основою для діалогу з політичними партіями щодо позитивних дій для досягнення ґендерної рівності. 

Завантажити ЗВІТ ТА ІНФОГРАФІКУ