У жовтні – листопаді 2016 року на замовлення проекту USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту», дослідницька група здійснила комплексне вивчення ситуації у сфері економічних можливостей для осіб, постраждалих від конфлікту.
За результатами комплексного аналізу областей була оцінена привабливість п’яти областей України: Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Херсонської за такими критеріями як державна підтримка, гранти, організація допомоги переселенцям, додаткові переваги у веденні бізнесу.
Під час працевлаштування ВПО часто виникають труднощі, пов’язані з недовірою роботодавців. Крім цього, ще однією особливістю є те, що, як і всі інші категорії населення в цілому по Україні, частина ВПО працює без офіційного оформлення трудових відносин.
З досліджених областей Вінницька та Херсонська спеціалізуються на агрокомплексі, Дніпропетровська та Запорізька – мають виробничі потужності, втім через наявність власних спеціалістів та застарілість матеріальних фондів ВПО часто перекваліфіковуються на роботу у сферах послуг і будівництва.
Пошук роботи та отримання відшкодування з безробіття є нетривіальними процедурами. У більшості областей інформації про державні заходи та зобов’язання немає у вільному доступі. Пошуком роботи для ВПО займаються як Державна служба зайнятості, так і громадські та благодійні організації та фонди.
На жаль, більшість статистичних даних із працевлаштування ВПО є неточними, бо офіційно реєструються не всі переселенці.
Організація або відновлення власного бізнесу також пов’язані зі значними труднощами. Відсутність власних коштів і майна унеможливлюють як зміну локації бізнесу, так і залучення інвестицій в нього. Ще однією проблемою є небажання банків кредитувати ВПО, що, в принципі, можна пояснити відсутністю заставного майна, постійного місця проживання і нестабільністю економіки в цілому. Тож, чи не єдиним виходом є участь у грантових програмах та інтеграція з місцевою спільнотою, що надає грошову підтримку, зв’язки та інформацію про місцеві особливості.
Дніпропетровська область єдина надає додаткові опції для ведення бізнесу, натомість Херсонська взагалі майже не розміщує інформацію для переселенців, принаймні пошук у відкритих джерелах (мережа Інтернет) виявив значно менше інформації для ВПО в порівнянні з іншими областями.
Порівняльний аналіз визначив, що найбільш «привабливою» для ВПО є Дніпропетровська область, далі йдуть Харківська, Вінницька, Запорізька і Херсонська.
Найбільші перспективи для працевлаштування/бізнесу проглядаються у сфері послуг, агрокомплексі, переробній промисловості.
Нагальною потребою для ВПО є ділова інфраструктура, конкретні інструменти, створені за допомогою влади, бізнесу та донорів, наприклад, бізнес-центри, бізнес-інкубатори.
Багато вільних ніш залишається у сфері самозайнятості та середнього бізнесу, пов’язаного з виробничою діяльністю.
Основними перешкодами для відкриття переселенцями власної справи називають такі:
• нестача грошей для стартового капіталу через неможливість вивезти накопичення з попереднього місця проживання, нестача оборотних коштів;
• тривалість процесу напрацювання нової клієнтської бази;
• порівняно низький рівень платоспроможності потенційних клієнтів;
• неможливість придбати нове обладнання або перевезти обладнання з виробництва чи майстерень, що залишилися на Донбасі;
• недовіра місцевих потенційних партнерів до бізнесменів-переселенців (через побоювання, що останні можуть змінити місце проживання), що ускладнює пошук партнерів;
• неузгодженість державної політики у сфері виділення придатних для роботи приміщень чи земель (вільні приміщення та такі, що найкраще відповідають критеріям пошуку, нерідко простоюють і не здаються через бюрократичні процедури чи умисний супротив з боку зацікавлених осіб);
• відсутність налагодженого моніторингу (консультативної підтримки) нових бізнесів протягом певного періоду після початку роботи;
• упереджене ставлення окремих посадовців до ВПО, що виявляється зокрема у вживанні «дискримінаційних висловлювань», сприйняття переселенців як утриманців чи жебраків, а не як потенційних бізнес-партнерів;
• невідповідність маркетингових стратегій, які «працювали» в Донецькій, Луганській областях або АР Крим, новому місцю розташування бізнесу;
• невпевненість у своїх силах через недостатність знань і досвіду.
З повним текстом дослідження Ви можете ознайомитись за цим посиланням