У Києві за допомогою театру говорили про проблеми внутрішньо переміщених осіб

31 травня 2017 року у Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Київ) відбувся єдиний показ документальної вистави «Жіночі голоси», що базується на реальних історіях українок, які стали вимушеними переселенками.

Голова Правління Українського жіночого фонду Марта Коломиєць перед виставою подякувала Посольству Франції в Україні та Інституту миру США, що підтримали цей мистецько-соціальний проект.

В основу вистави покладено реальні історії жінок, які вимушено залишили свої домівки у Донецькій та Луганській областях, а також у Криму, і почали життя заново на Вінниччині та Харківщині. Історії збирали волонтери, які працюють у цих областях та підтримують ВПО.

Режисером вистави став художній керівник Нового драматичного театру на Печерську Олександр Крижанівський, який вже ставив у 2015 році міжнародну документальну виставу «Сім». Художник Володимир Карашевський запропонував оформлення сцени у вигляді уламків відділення пошти, в яке влучив снаряд і розкидав листи з історіями жінок.

Обраний формат документальної вистави передбачає не акторську гру, а читання, і у якості читців були запрошені  люди, небайдужі до доль своїх переміщених співвітчизниць, та ті, які самі опинилися в подібній ситуації.

Читцями стали Анастасія Дєєва (заступниця Міністра внутрішніх справ України з питань євроінтеграції), Катерина Левіна-Тростянська (актриса з Луганщини), Уляна Ліб (актриса родом з Донеччини), Севґіль Мусаєва (головна редакторка «Української правди»), Георгій Тука (заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України) та Ольга Чубарева (Lady Opera, Народна артистка України).

Незважаючи на щільні робочі графіки, всі учасники одразу ж погодилися на участь у проекті і дотримувалися графіку репетицій, хоча ті часто затягувалися до пізнього вечора.

Директорка Українського жіночого фонду Олеся Бондар висловила сподівання, що такий формат приверне увагу до проблем внутрішньо переміщених осіб, тому що, хоча декому і здається, що їхні проблеми не такі нині актуальні, але три роки по тому, як розпочалося переміщення цілих родин з територій Донецької та Луганської областей, більшість проблем досі лишаються невирішеними. Мова йде і про житлове питання, і про зайнятість, і про ставлення приймаючих громад до ВПО – питання інтеграції також є актуальними.

Передбачається створення телевізійної версії вистави, яка стане доступною більш широкій аудиторії.

Прем’єра відбулася у Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса у Києві.