Ніно Модебадзе з Жіночого інформаційного центру (WIC) розповіла про проекти, які реалізовувала організація протягом останніх 3-х років, роблячи наголос на успішних практиках і підходах. Директорка WIC Єлєна Русєцкая наголосила, що важливим аспектом є небайдужість, оскільки сама таке ставлення дозволяє постійно слідкувати за ситуацією і змінювати її на краще. Одним з прикладів Єлєна навела ситуацію, коли до них в організацію свого часу звернулась дівчина, яка потерпала від домашнього насильства і потребувала консультації. Враховуючи, що в Грузії функціонує державна “гаряча лінія”, вони перенаправили дівчину туди і попросили потім ще раз перетелефонувати в центр, щоб повідомити чи допомогли їй. Коли дівчина не подзвонила, вони самі її набрали на мобільний і дізналися, що та не змогла їм ще раз зателефонувати, оскільки дзвінки на лінію не були безкоштовними і у неї під час розмови просто закінчилися гроші на рахунку. Після цього Жіночий інформаційний центр підняв це питання на рівні суспільства і уряд Грузії вніс зміни до порядку обслуговування лінії – дзвінки на неї безкоштовні з будь-якого куточку світу. Цей приклад надзвичайно вразив українських представниць, оскільки показав, що надважливі зміни можна робити навіть не маючи грошей – достатньо було допомогти владі ідентифікувати проблему і та сама її вирішила.

У Фонді Тасо Марина Табукашвілі спочатку провела опитування того, як просувається робота в громадах Донеччини і Луганщини, оскільки вона разом з колегами з WIC нещодавно проводили в Україні тренінг, після якого всі складали плани. З’ясувалося, що і українці мають вже історії успіху, зокрема одразу декілька представниць груп самодопомоги розповіли про те, що їх визнали не лише на рівні громади, а й на рівні адміністрацій, з їхніми думками рахуються, і реагують на звернення та пропозиції. Зокрема, Олена Сенченкова, з Білокуракіно розповіла про те, що їхня група “Сила Єдності” підняла питання стихійних сміттєзвалищ поблизу населеного пункту, чим зацікавили місцеве телебачення і після чого отримали запрошення на нараду до районної державної адміністрації, де висловили свої пропозиції. Фактично, вже в багатьох громадах співпраця розпочалася. Представниця Донецької обласної адміністрації, яка також є членом делегації, активно цікавилася досвідом Грузії, одразу обговорювала можливості реалізації тих чи інших ініціатив з мобілізаторками громад зі своєї області та домовлялися про подальшу роботу.

Марина Табукашвілі також поділилася досвідом Фонду Тасо у збиранні історій учасниць проектів, що були реалізовані Фондом та акцентувала на тому, що подібні історії у друкованому вигляді дозволяють поширити досвід максимально широко. Тому навіть усне обговорення деяких з них стало корисним для українок. Власне фраза, що винесена в заголовок, була сказана Мариною і стала однією з багатьох за сьогодні “крилатих висловів”. На 4 квітня заплановано відвідання громад у Марнеульському муніціпалітеті.

“Успіх це намисто, що складається з маленьких перемог…”

Саме ця фраза стала девізом цього дня, 4 квітня, коли делегація компоненту “Мобілізація громад для розширення можливостей в Луганській та Донецькій областях” відвідала вірменську і азербайджанську громади грузинського муніципалітету Марнеулі.

У вірменській громаді Даміа, стало відомо, що свого часу одна єдина жінка прийшла на зустріч, під час якої розповідали про перспективи створення ініціативної групи. Ця жінка на ім’я Лусіне повірила ініціаторкам проекту і зорганізувала інших жінок громади. З часом вони добилися того, що на території поселення був відновлений клуб, який став місцем багатьох різних зборів громади, а також був створений садок для дітей поселення. Наразі Лусіне обрана представницею громади до Ради муніципалітету і активно лобіює інтереси громади.

Під час наступної зустрічі у азербайджанській громаді Молаогли, місцеві активісти ділилися своїм досвідом ідентифікації проблем громади та створення і реалізації проектів, які є актуальними. Останньою цього дня стала зустріч в муніципалітеті Марнеулі, під час якої представники місцевої влади та представниці громадянського суспільства краю, розповіли свою історію побудови взаємостосунків, завдяки якій зараз громада частіше має свої потреби задоволеними, а влада краще розуміє, що від неї очікують.

“Завдяки маленьким грошам можливо робити великі справи”

5-го квітня українська делегація відвідала край Шида-Картлі, який межує з окупованим Росією Цхінвальським регіоном, що зараз називає себе Південна Осетія.

У місті Горі відбулася зустріч з місцевими депутатками та громадськими діячками і діячами. Під час зустрічі грузинські представники розповіли про історію конфлікту та основні проблеми, з якими зараз стикаються представники як Грузії, так і мешканці окупованих територій. Зустріч відбувалася в Арт-кафе, яке працює, як соціальне підприємство, яке було відкрито громадською організацією “Картлосі” для покриття частини своїх витрат – офіс організації знаходиться в цьому ж приміщенні, що і кафе – на другому поверсі.

Українська делегація відвідала лінію розмежування у двох місцях – блокпост поблизу міста Цхінвал, а також неподалік від Тірдзнісі.

Після цього українки і українці побували у Фонді громади Шида-Картлі, який має назву “Заради миру і розвитку”. Фонд є взірцевим для українців оскільки є прикладом того, як ініціативна група продовжує працювати навіть тоді, коли закінчився проект і були використані грантові гроші. Люди не припинили свою роботу, продовжували дбати про інтереси громади – ідентифіковували потреби та шукали шляхи їх забезпечення – власними силами, у співпраці з органами влади чи шукаючи фінансування у міжнародних організацій. Описуючи цю ситуація Марина Табукашвілі з Фонду Тасо і сказала, що навіть завдяки маленьким грошам можливо робити великі справи. Серед іншого у громаді був створений бджолярський кооператив, прибутки якого будуть використані в інтересах проектів громади. Цей досвід також є корисним для України адже його цілком можна перенести і реплікувати.

Наприкінці дня українська делегація переїхала до поселення Анакліа, де завтра продовжаться зустрічі.

Двох комп’ютерів достатньо для того, щоб розпочати комп’ютерні курси в селищі

4 день перебування у Грузії української делегації приніс знайомство з фондом громади NEFA Foundation, що знаходиться у поселенні Анакліа.

Поселення з населенням близько 2 тисяч осіб розташоване на узбережжі Чорного моря поруч з лінією розмежування з самопроголошеною Абхазією. Саме тому свого часу за підтримки UN Women та грузинського Фонду Тасо було ініційовано групи самодопомоги, які допомагали вирішувати проблеми внутрішніх переселенців з окупованої Абхазії. Коли час проекту і фінансування завершилося, групи не захотіли припиняти діяльність і у 2012 році вирішили зареєструвати фонд громади.

Головною метою було подальше функціонування груп самодопомоги, пошук коштів та фінансування проектів в інтересах громади. Фонд став ресурсним центром для всього поселення, адже вони реалізували багато різних ініціатив спрямованих на розвиток мешканців. Зокрема жителі поселення мали можливість пройти цілу низку різних навчань від комп’ютерної грамотності до різних презентаційних навичок. До того ж комп’ютерні курсу були розпочаті, коли Фонд мав лише 2 комп’ютери. Ті, хто завершував навчання, брав зобов’язання навчити інших.

За 5 років діяльності Фонд зміг знайти фінансування і реалізувати 17 проектів і, що найбільш важливо, згуртував навколо себе чимале коло активних мешканців, які почали власне зростання і не забували про свою громаду. Учасники і учасниці груп самодопомоги, які зрештою стали засновницями Фонду, відзначили своє особисте зростання. Зокрема керівниця NEFA Foundation Майя Коршия зізналася, що свого часу навіть не наважувалася заговорити з представниками місцевого врядування, а зараз на рівних бере з ними участь у обговоренні справ громади і впливає на рішення, що приймаються.

Мобілізаторки громад і очільники груп самодопомоги з України надзвичайно ретельно розпитували про методологію роботи, теми підтриманих проектів, використані інструменти і занотовували, одразу складаючи плани того, як вони це застосують у своїх громадах по поверненню.

Також в цей день відбувся ознайомчій візит до “Центр громади” – центр надання адміністративних послуг, який не лише дає змогу замовити та отримати у найзручніший спосіб цілу низку документів, а й також надає можливість скористатися інтернетом, бібліотекою, а також використати приміщення для різного роду зібрань і навчань. Українські гості провели аналогію з центрами надання адміністративних послуг, втім відзначили, що у Грузії ці центри зустрічаються на рівні нижчому за райцентр і надають значно ширший спектр послуг.

Сьогодні у грузинському Зугдіді майорів український прапор та лунали українські пісні

У 5-й день навчального візиту української делегації до Грузії відбулася зустріч з керівництвом та працівниками Зугдідського муніципалітету, що входить до складу краю Самеґрело-Земо Сванеті.

Українську делегації зустрічало керівництво як сакребуло (представницький орган, до складу якого обирають), так і заступник гамгебелі (керівника виконавчого органу муніципалітету). Також у зустрічі брали участь представники та представниці громад та громадських організацій регіону. Під час зустрічі було сказано багато теплих слів про дружбу та взаємопорозуміння між українським та грузинським народами, а також про спільність ситуації, яку Україна переживає зараз у зв’язку з російською агресією та аналогічними подіями свого часу у Грузії. Окрім цього жваво обговорювалися питання взаємодії влади регіону з ініціативними групами та громадами в цілому.

Після візиту до муніципалітету, українці ознайомилися з роботою зали державних послуг (Public service hall), який в розмовній мові мешканці називають за міністерство м підпорядкування “Будинок юстиції”. В цій інституції зручно і за сучасними стандартами надаються послуги з реєстрації актів громадянського стану – народження, смерті та ін.

У другій половині дня українську делегацію запросили на концерт творчих колективів міста Зугдіді, під час якого сюрпризом стали естрадні та танцювальні номери з українського репертуару у виконанні грузинських колективів. Також приємно, що під час одного з номерів на сцені замайоріли прапори Грузії, України та Європейського Союзу.

Навчальний візит до Грузії. День 06

У 6-ий день українська делегація відвідала Благодійний центр розвитку і реабілітації “Таназіарі” – це громадська організація, яка займається попередженням та реабілітацією жертв домашнього насильства. Представники Центру розповіли про історію свого створення та методики роботи, які дуже зацікавили учасниць з України, оскільки частину з підходів вони вже можуть запровадити у своїх групах самодопомоги, адже у багатьох громадах проблема домашнього насильства є актуальною.

Наступною була зустріч з громадськими організаціями у Центрі громадської активності міста Зугдіді. На зустріч прийшли жінки внутрішньо переміщені особи з Абхазії, які свого часу працювали як групи самодопомоги але через відсутність офіційного статусу не могли отримувати фінансування у вигляді грантів і тому вирішили створювати громадські організації. Жінки поділилися проблемами, з якими вони стикаються, як внутрішньо-переміщені особи, відповіли на питання українських представниць.

Також в цей день українська делегація ознайомилась з роботою Асоціації жінок з інвалідністю та матерів дітей з інвалідністю “DEA”, яка була створена місцевими та внутрішньо переміщеними жінками з інвалідністю з Абхазії з метою боротьби з домашнім та ґендерним насильством, підтримки соціальної інтеграції осіб з інвалідністю та інших вразливих груп. Українські учасниці та учасники надзвичайно зацікавилися роботою Асоціації і поставили цілу низку питань, оскільки люди з інвалідністю у сільських громадах також є але їх соціальною реабілітацією мало хто займається. Деякі учасниці навіть обмінялися контактами з грузинськими колегами і домовилися продовжити консультування й надалі.

Досвід діяльності грузинських груп самодопомоги на лінії розмежування

Українські мобілізаторки громад повертаються з Грузії, маючи чітку програму дій для груп самодопомоги в своїх громадах – грузинський досвід виявився надзвичайно прикладним і корисним.

10 квітня 2017 року. Останньою в програмі навчального візиту стала зустріч з представницями груп самодопомоги поселення Ганмухурі, що розташований у безпосередній близькості до лінії розмежування з Абхазією, яку контролюють війська Російської Федерації. Учасниці груп самодопомоги поділилися своїм досвідом реалізації проектів, розповіли про особливості потреб громади, що знаходиться на лінії розмежування и тому більше стикається з проблемами вимушено переміщених осіб або ж тих, які живуть на окупованих територіях.

Зокрема діти, які опинилися на окупованих територіях і не бажають навчатися в абхазьких школах російською мовою, майже щодня перетинають лінію розмежування, щоб ходити до школи Ганмухурі і навчатись грузинською. Діти вільно можуть перетинати пункти перепуску, однак у Грузії навчання триває 12 років, в той час, як в Абхазії лише 11 і тому після закінчення 11 класу, за логікою прикордонних підрозділів ФСБ РФ, дитина перестає бути дитиною і на неї накладаються обмеження, які діють щодо дорослих і тому ходити щодня у школи в Ганмухурі 12-класники вже не можуть.

Водночас молодь Ганмухурі є дуже активною і дієвою – ними створено 2 молодіжних групи самодопомоги, які самі вигадують і пишуть проекти, ними ініційовано проведення квестів, так званих “веселих вечорів”, під час яких відбувається соціалізація молодих людей та низка інших проектів.

Групи самодопомоги у Ганмухурі не стали реєструвати фонд громади, оскільки вони домовились з таким фондом у Анаклії – і “NEFA Foundation” періодично фінансує проекти груп самодопомоги Ганмухурі.

По звершенню візиту до Ганмухурі, українські мобілізаторки громад та лідери груп самодопомоги разом з представницями Жіночого інформаційного центру та Фонду Тасо обговорили результати візиту, перерахували ініціативи, які найбільше вразили та надихнули почати впровадження аналогічних ініціатив в своїх громадах. Тетяна Сігаєва, мобилизаторка громади з Вугледара, повідомила, що щойно їй повідомили, що обласна влада погодила ідею створення молодіжного центру у місті і вже навіть перерахувала потрібні кошти місту. Ця ідея виникла значно раніше до поїздки в Грузію, однак під час візиту Тетяна оперативно ділилася враженнями з представниками міської влади, які зацікавлені в співпраці з групами самодопомоги і це призвело до активізації перемовин з обласною владою і дало свої результати в несподівано короткі терміни. Всі учасниці і учасники отримали надзвичайний досвід і надихнулися до нових звершень, вже маючи практичні поради від своїх грузинських колежанок.

—

Компонент «Мобілізація громад задля розширення можливостей в Луганській та Донецькій областях» здійснюється Українським жіночим фондом у співпраці з ООН Жінки та за фінансування Європейського Союзу в рамках проекту «Відновлення управління та сприяння примиренню в постраждалих від кризи громадах України» (реалізовується Програмою розвитку ООН та структурою ООН Жінки).