За останні роки ситуація з фінансуванням жіночих громадських організацій в Україні суттєво змінилася. Повномасштабне вторгнення у 2022 році загострило наявні проблеми з фінансуванням і додало нових викликів. Пріоритети донорів змістилися в бік гуманітарного реагування — часто за рахунок підтримки ініціатив у сфері гендерної рівності, довгострокової адвокації та інституційного розвитку жіночих ГО. Хоча загальний обсяг донорських коштів зріс, критично мала частка фінансування надійшла безпосередньо місцевим організаціям, а більша частина фінансової підтримки, як і раніше, спрямовувалася через міжнародних посередників.
Це дослідження вивчає наявність, доступність та умови фінансування для жіночих громадських організацій, а також системні бар’єри, пов’язані з умовами фінансування, що визначаються донорами. Його мета — надати детальний аналіз фінансових потоків, механізмів фінансування та практик донорів, підкреслюючи їхній вплив на стійкість, автономію та ефективність жіночих ГО. У межах цього дослідження під «жіночими ГО» йдеться про громадські організації, які очолюють жінки та які надають послуги переважно жінкам і дівчатам, зосереджуючись на питаннях гендерної рівності, адвокації та безпосередній підтримці цільових груп. Термін «донори» стосується інституційних донорів, міжнародних неурядових організацій, благодійних фондів, агенцій ООН та партнерів із розвитку, які надають фінансову підтримку жіночим ГО безпосередньо або через посередників.
На основі аналізу поточної ситуації з фінансуванням, політики донорів та досвіду жіночих ГО цей звіт має на меті надати рекомендації та практичні рішення для забезпечення ефективної підтримки фінансовими ресурсами прав жінок, гендерної рівності та довгострокових системних змін в Україні.