Жінок у місцевій владі побільшало – але рівно для прохідного балу демократії

Тридцять дві жінки очолять міські громади, однак жодна не керуватиме обласним центром. До обласних рад* обрано 1320 (72%) чоловіків та 370 (28%) жінок. До міських рад двадцяти великих міст** обрано 1064 (70%) чоловіків та 320 (30%) жінокТретина – мінімальна кількість жінок у місцевих органах влади, допустима в демократичних суспільствах. П’ять років тому, до ухвалення законодавчої вимоги про ґендерні квоти у виборчих списках, жінок було значно менше і серед кандидаток, і серед обраних. Однак до паритетного представництва статей, рівних прав і можливостей для участі в ухваленні рішень у громадах іще далеко. Такі висновки оприлюднила 19 листопада 2020 р. координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська на пресконференції «Ґендерні підсумки місцевих виборів від громадського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму».

«Квоти спрацювали, але не так добре, як хотілося б. Так, за результатами попередніх місцевих виборів жінки отримали всього 15% мандатів в обласних радах (майже вдвічі менше, ніж нині) і 20% – у міських. 2015 року ми бачили 30-32% жінок у виборчих списках – тепер 43%. Але згадаймо, що жінки складають 54% населення України. Саме вони роблять більшу частину роботи на виборах як спостерігачки та членкині виборчих комісій. Але у виборчих списках жінки не серед лідерів, і в органах ухвалення рішень гідно не представлені», – такі попередні висновки ґендерного моніторингу місцевих виборів, що відбулись 25 жовтня 2020 року. Дослідження проводить Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (NDI) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID у межах програми «Україна: ефективна та відповідальна політика».

Є ще законодавча прогалина, яка дозволяє обходити ґендерну квоту. Кандидата реєструють, вносять до першої п’ятірки виборчого списку, а потім він “вибуває”, не бере участь у перегонах. 63% кандидатів на виборах до міських рад м. Києва та обласних центрів, на прізвищах яких у виборчому бюлетені стояв штамп “Вибув” – це жінки. “Наші представниці в регіонах продовжують проводити глибинні інтерв’ю з кандидатками – як з обраними, так і з тими, які посіли не перші місця у виборчих перегонах, у тому числі і щодо дискримінації та насильства під час виборів”, – зазначила Мілена Горячковська.

Учасниці пресконференції, представниці жіночих/феміністичних громадських організацій, погодилися з тим, що ґендерні квоти – великий крок до рівноправності жінок і чоловіків, однак це не «чарівна пігулка», яка вилікує суспільство від стереотипів і сексизму. Упродовж виборчої кампанії жінки зіштовхувалися з ґендерними упередженнями і проявами сексизму – це засвідчили звернення на гарячу лінію #вибориБЕЗсексизму. Висміювання і погрози деморалізували кандидаток, змушували змінювати виборчу тактику або сходити з дистанції. Тиск на жінок чиниться і після виборів, жінки подекуди відкликають депутатські мандати.

Ґендерні квоти дадуть максимальний ефект лише в тому випадку, якщо партії ставитимуться до них не формально: захищатимуть своїх кандидаток під час виборів, довірятимуть їм керівні, а не лише адміністративні посади, а також спрятимуть тому, щоб роль жінок у громаді була помітнішою. «Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списків було несприятливим для обрання жінок. На виборах до обласних рад у списках політичних партій було 43% жінок, а серед лідерів єдиних і територіальних списків – лише 16% та 21% відповідно», – повідомила Мілена Горячковська.

Що ж до суспільства в цілому, то важливо розвивати культуру ґендерної рівності, не дозволяти собі і оточенню нетолерантних висловлювань і дій щодо жінок. Учасниці пресконференції наголошували на тому, що жінкам слід об’єднуватися в боротьбі за свої права, «незалежно від прапорів і кольорів». Кількісного представництва в органах влади і місцевого самоврядування не досить. Голос жінок чують тоді, коли вони солідарні, відстоюють спільні цінності, такі як недискримінація в політиці. Інструментом можуть бути міжфракційні депутатські об’єднання для захисту прав жінок.

Український Жіночий Фонд продовжує стежити за оприлюдненням результатів виборів. Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їхнього обрання до органів місцевого самоврядування.

* Дані для Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей. Щодо решти областей результати виборів не оприлюднені (станом на період проведення пресконференції).

**Вінниця, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кропивницький, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Черкаси, Бахмут та Краматорськ.