У громаді пані Віту добре знають і поважають, оскільки це її рідна громада, вона тут народилася, отримала педагогічну освіту, у місцевій школі викладала історію та англійську мову. Пізніше їй запропонували перейти працювати у відділ освіти, а потім і очолити методичний центр. І вона погодилася, щоб на своєму місці робити все можливе, аби освіта була доступною, цікавою і сучасною для всіх юних мешканців рідної Чаплинської громади, і для дітей з особливими потребами зокрема. Окрім того, діти разом з батьками мали б цікаве спільне дозвілля, що їх розвиває й надихає, і дуже об’єднує.
Як людина небайдужа і принципова, пані Віта завжди розуміє, що у громаді мають враховуватися потреби і пріоритети всіх її мешканців, а особливо, якщо йдеться про права дітей з особливими освітніми потребами. А як педагог, яка не з чуток знає про актуальні проблеми дітей та батьків, вона завжди усвідомлює, наскільки важливо створювати умови та можливості для різнобічного розвитку дитини, в т.ч. розвитку інклюзивної освіти, оскільки у Чаплинській об’єднаній територіальній громаді це питання стоїть досить гостро. На її території проживає 197 дітей з особливими освітніми потребами / ООП, що становить майже 11 % від загальної кількості дітей шкільного віку. Серед них – 58 % хлопчиків та 42 % дівчаток. Дванадцятеро з них не можуть відвідувати заклади освіти. Багатьох з них виховують одинокі мами.
Сама пані Віта – дуже відповідальна мама, має 3 дітей, і впевнена, що спокійні й щасливі діти можуть бути лише у щасливих і реалізованих батьків. І тому робота з мамами цих дітей є не менш важливою, оскільки саме жінки, зазвичай, несуть найбільше навантаження по догляду за дитиною з ООП, мають 24-годинний «робочий день» без вихідних і відпусток, а інколи залишаються на самоті й без підтримки чоловіка. А звідси й безробіття, бо не можуть залишити дитину, брак часу для саморозвитку, фінансова залежність, відсутність можливостей реалізувати себе, брак соціалізації та підтримки в громаді. І все це заганяє жінку в «глухий кут», де вона залишається наодинці з викликами долі, особливо гостро відчуває стрес і депресію, бо не бачить перспективи.
Отже, ідея реалізувати ініціативу, яка б згуртувала й активізувала мам/батьків дітей з ООП для подолання бар’єрів та вирішення існуючих проблем, а самим дітям дозволила б розкрити свої здібності та можливості, не соромлячись того факту, що вони чимось відрізняються від інших дітей, дуже мотивувала пані Віту шукати нові знання та можливості зробити це.
Тому, коли колежанки, які були на презентації Академії Жіночого Лідерства в їхній громаді, розповіли про можливість пройти цікаве навчання за сучасними методиками, зміцнити свій лідерський потенціал, набути нового досвіду написання проєкту і реалізувати свою ініціативу, вона вирішила обов’язково скористатися такою унікальною можливістю. Два з половиною місяці інтенсивного і насиченого навчання в Академії пройшли дуже стрімко за освоєнням нової, сучасної і корисної інформації, практичними заняттями, дискусіями, обміном досвідом між жінками-лідерками з різних громад і початком роботи над проєктом.
І хоча до того досвіду написання проєктів у Вікторії не було, але було велике бажання покращити ситуацію у громаді і зробити щось корисне для тих жінок та дітей, які цієї допомоги так потребують. Окрім того, поруч була така ж небайдужа, зацікавлена у змінах, досвідчена колежанка Тетяна Клімова, директорка КЗ «Чаплинський селищний будинок творчості дітей та юнацтва» і, водночас, колишня керівниця жіночої громадської організації. Разом вони і написали проєкт «Не обпалити янголу крила» та отримали фінансування від Українського Жіночого Фонду на створення хореографічної студії для дітей з інвалідністю та для роботи з їхніми батьками.
Ця ініціатива пані Віти об’єднала громаду. Аби привернути увагу громадськості, місцевої влади до нагальних потреб батьків та самих дітей з інвалідністю, підтримати мам цих дітей, створити можливості для їхнього навчання, професійного розвитку та в подальшому активної участі у житті громади, ініціативна група на чолі з пані Вітою провели круглий стіл і заручилися підтримкою громади у створенні хореографічної студії, а у подальшому і арт-студії
І справа пішла. Допомагали всі. Влада взяла на себе витрати на оплату послуг хореографа. Батьки та працівники Будинку творчості дуже активно долучилися до облаштування простору, встановлювали станки, навішували дзеркала. Це їх дуже згуртувало, вони почали спілкуватись, зав’язалися нові знайомства. І невдовзі на базі Чаплинського будинку творчості дітей та юнацтва було відкрито хореографічну студію для дітей з особливими потребами.
До цього була проведена серйозна роз’яснювальна робота серед дітей з ООП, їх батьків та рідних, що дозволило сформувати групу з 15 дітей 8-13 років та їхніх батьків з різних населених пунктів громади. Були і складнощі, зокрема, з тим, як дітей з різними нозологіями звести в одну групу, як добратися до центру громади з віддалених населених пунктів. Спільно вирішували різні питання: більш активні мами супроводжували на заняття не тільки своїх дітей, а й інших, що мешкають поблизу. В інших випадках підключали шкільних соціальних педагогів, аби вони допомогли дітям після школи дістатися студії і повернутися додому.
Студія успішно працює вже понад півроку. За цей час дітки з особливими потребами громади не тільки відчули турботу своїх односельців, а й отримали можливість зміцнити здоров’я, займатися творчістю, спілкуватися з іншими дітьми, заняття у студії допомогли їм стати більш впевненими у собі, активнішими, позбавитися стереотипів, підвищити рівень самоорганізації, соціалізуватися.
А найголовніше, мами цих дітей отримали додатковий час для самоосвіти, професійного розвитку, пошуку роботи, а також цікавого і корисного спільного дозвілля. Так, деякі з них пройшли навчання азам викладання хореографії, отримали емоційне задоволення під час спільних занять з дітьми, психологічно розвантажилися, а бажаючі могли долучатися у якості волонтерів до проведення занять спільно з хореографом. Водночас, для деяких жінок ця ініціатива дала можливість вивільнити час для громадської діяльності, поки діти займаються в студії, відвідати тренінги та дізнатися від запрошених тренерів, психологів про особливості навчання та виховання дітей з ООП, отримати індивідуальні консультації від фахівців, а також створила додаткові можливості для їхньої подальшої професійної реалізації.
Ця ініціатива дозволила не тільки розширити можливості місцевих жінок, а й мотивувала пані Віту разом з іншими жінками-лідерками долучитися до розробки місцевої освітньої програми «Обдаровані діти» та подати її на розгляд сесії селищної ради для подальшого її затвердження та виділення фінансування. Всі ці зусилля дозволять збільшити кількість гендерно-орієнтованих програм у громаді, проєктів регіонального розвитку, а також представництво жінок в органах місцевого самоврядування.
А в найближчих планах пані Віти – подальше навчання, написання інших соціально важливих для громади проєктів, пошук фінансування та об’єднання активних жінок для їхньої успішної реалізації.
Олена Панченко, УЖФ
Академія Жіночого Лідерства (АЖЛ) – це ініціатива Національного Демократичного Інституту Міжнародних Відносин та Українського Жіночого Фонду, спрямована на всебічну підтримку жінок-лідерок задля посилення їхньої участі в реформі децентралізації, зокрема в процесах прийняття рішень в громадах.
Проєкт здійснюється у рамках програми «Децентралізація Приносить Кращі Результати Та Ефективність» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США З Міжнародного Розвитку (USAID).
Національний Демократичний Інститут Міжнародних Відносин та Український Жіночий Фонд є партнерами програми USAID DOBRE.