Двадцять із вісімдесяти чотирьох учасниць «виборчої» Академії Жіночого Лідерства по всій Україні обрані головами об’єднаних територіальних громад, депутатками міських та районних рад, селищних/сільських рад. Три учасниці АЖЛ були керівницями виборчих штабів, три планують подати заяви на посаду старости. Балотувалися 54 учасниці. Більшість із тих, хто не перемогли на місцевих виборах, усе одно бачать себе в політиці, беруть участь у розвитку громад і готуються до наступних виборів.
Такі результати першого етапу навчального проєкту – трьох циклів тренінгів Академії Жіночого Лідерства (АЖЛ), проведених Українським Жіночим Фондом та Національним Демократичним Інститутом у липні-вересні 2020 року для жінок, які мали намір взяти участь у місцевих виборах. Цей етап мав на меті розвинути потенціал жінок, мотивувати їх балотуватися на місцевих виборах та приєднатися до процесів ухвалення рішень на місцевому (рівні громади) та регіональному рівні.
Три групи жінок-лідерок з усіх областей України навчалися впродовж шести днів онлайн у форматі 3+3 дні з перервою в тиждень. За цей час учасниці АЖЛ опанували: техніки спілкування та залучення виборців, публічних виступів та роботи з медіа; створення іміджу кандидатки, основних повідомлень виборчої кампанії; розробку стратегії кампанії та фандрайзингу; принципи мережування та об’єднання зусиль жінок-лідерок для відстоювання прав жінок; врахування «ґендерної оптики». Під час навчання увага приділялась і протистоянню інформаційним атакам та психологічному насильству щодо політично активних жінок.
Упродовж виборчої кампанії проєкт забезпечував менторською підтримкою випускниць АЖЛ, які вирішили брати участь у виборах. Жінки оперативно отримували консультації юристок і фахівчинь із виборчих технологій, обмінювалися досвідом, цікавими виборчими кейсами, підтримували і мотивували одна одну. Це створило дружню атмосферу, заклало основи згуртованості і підтримки. У цих групах учасниці висловили ідею організувати після виборів неформальну зустріч-рефлексію і обговорити результати проведеної виборчої кампанії, поділитися успіхами, розповісти про перешкоди, уроки, знайдені вдалі рішення, альтернативні плани на сьогодні та майбутнє щодо політичної участі. Український Жіночий Фонд підтримав цю ініціативу і 10 листопада 2020 року зібрав учасниць АЖЛ, тренерок, менторок та організаторів Академії.
Вибори зсередини: відкриття, уроки і лайфхаки учасниць АЖЛ після «вирішальної битви»
Протягом двох годин 18 випускниць АЖЛ розповідали про свій досвід виборчих кампаній, що їх мотивувало та підтримувало, позитивні та негативні моменти, зроблені висновки, причини поразок або вдалі рішення, які допомогли завоювати довіру виборців.
Одним із позитивних факторів є те, що завдяки ґендерній квоті збільшилася кількість жінок-депутаток. Учасниці відчували свою перевагу серед інших кандидатів: на тренінгах Академії вони добре вивчили і зрозуміли норми нового Виборчого кодексу та виборчих процесів. Ці знання допомогли учасницям правильно підготувати і зареєструвати документи на виборах, троє з учасниць АЖЛ керували виборчими штабами, декілька були залучені до роботи виборчих комісій, допомагали із підрахунком голосів на дільницях, коли членам комісії бракувало знань.
Під час виборчої кампанії учасниці були наснажені атмосферою підтримки, створеною у вайбер-групах менторками, тренерками, організаторками та самими учасницями. Марті Рудковській згуртування групи допомогло зробити крок і взяти участь у виборах. Вона балотувалася до Львівської міської ради, була готовою до складних ситуацій, до всіх бар’єрів, навіть до програшу, але вирішила пройти цей шлях.
Усі учасниці зазначили, що власний досвід участі у виборах, подолання невпевненості і страху, вихід із тіні до широкої аудиторії громади мотивували та посилили їх як кандидаток. Неллі Смолій у 66 років змогла переступити через свої упередження і страх та балотувалася на голову Помічнянської ОТГ. Вона не виграла вибори, але стала більш упевненою у власних силах і у переконанні, що жінки мають іти в політику та долучатися до змін.
Протягом кампанії учасниці провели дуже велику роботу з виборцями, використовували інструменти, яких навчилися на тренінгах: розраховували кількість виборців, проводили кампанії «від дверей до дверей», організовували зустрічі, створювали агітаційні матеріали із ключовим повідомленням, розробляли програми кандидаток. Багато хто з учасниць поєднували агітацію із просвітою виборців про новий Виборчий кодекс та порядок голосування. Також кандидатки активно використовували соціальні мережі для ведення агітації, інформаційних кампаній та фандрейзингу. Наприклад, Аліна Сарнацька, яка балотувалася до Київської міської ради, лише за два пости у фейсбуці зібрала 7100 гривень для своєї кампанії. Завдяки АЖЛ Алла Грабар почала вести інформаційну кампанію у соцмережах вже від початку навчання на Академії, демонструючи громаді серйозність своїх намірів. Це спрацювало і забезпечило їй підтримку на виборах – вона була обрана депутаткою Тараканівської ОТГ.
Дуже важливою для кожної з кандидаток була підтримка сім’ї – чоловіків, дітей, які не тільки словами, але й реальними справами, як-от розробка і друк листівок, допомагали учасницям бути сильними, витримувати шалений темп кампанії і зовнішній тиск.
Жінки на виборах: території для вдосконалення
Під час виборів учасниці АЖЛ відчули на собі вплив ґендерних стереотипів: електорат надає перевагу кандидатам-чоловікам. Рішення жінки йти у політику часто сприймається зі скепсисом, недовірою. Жінок недооцінювали, не цікавились їхніми програмами. Також несподіванкою для багатьох виявилася конкуренція між жінками всередині партії, коли замість очікуваної підтримки колежанки створювали одна одній перепони, а не консолідувалися в одну команду. Учасниці також говорили, що зіштовхнулися з брудними прийомами з боку опонентів, проявами сексизму, ейджизму як з боку чоловіків, так і з боку жінок.
До негативних факторів учасниці також віднесли дуже низьку явку виборців, їхню інертність до змін – знову обиралися звичні кандидати, без огляду на посердню діяльність у громаді і виборчі програми. На виборчих дільницях відчувався брак просвітницької роботи та низький рівень підготовки членів виборчих комісій, відсутність інструкцій щодо кваліфікування бюлетенів та підрахунку голосів за новим виборчим кодексом, складання протоколів.
Більш досвідчені кандидати часто вдавалися до розбудованих у попередню каденцію мереж і адмінресурсу. Наприклад, у кампанії Людмили Іванко, яка балотувалася до Київської міської ради, негативну роль відіграв її дуже великий округ. Виборців було важко охопити агітацією та донести свою позицію, особливо в умовах карантинних обмежень.
Марта Рудьковська (Львів) зазначила, що агітація через листівки і газети на працювала, і у майбутньому варто шукати більш сучасних засобів спілкування з виборцями, особливо у великих містах.
Лілія Чорна, яка балотувалася на селищну голову с. Костільники, розповіла про фатальну помилку: вона не приділила належну увагу агітації виборців, у підтримці яких була впевнена. До перемоги її забракло 134 голоси.
Поради та висновки, наступні етапи АЖЛ
Наталія Голинська, яка балотувалася до Дрогобицької міської ради та Львівської обласної ради, зробила висновок: для участі в наступних виборах варто готуватися заздалегідь, протягом п’яти років вести активну громадську та політичну діяльність, завойовувати авторитет результатами своєї роботи.
Людмила Іванко (м. Київ) зрозуміла, що під час кампанії у великому місті з виборцями краще працювати через соціальні мережі і для впізнаваності заздалегідь організувати свою сторінку або соціальний канал, де вести інформаційні кампанії та спілкуватися з громадою про актуальні питання округу, працювати для громади, бути лідеркою.
Іванна Фединчук, тренерка з виборчої тематики, порадила учасницями практичний інструмент: вести виборчий щоденник, фіксувати й аналізувати моменти, з якими кандидатки зіштовхнулися на виборах. Такі нотатки допоможуть врахувати плюси та мінуси у майбутніх виборчих кампаніях.
Підсумовуючи історії жінок про їхній досвід у виборах, тренерки підтримали учасниць і висловили своє захоплення результатами виборів, рішучістю і фаховим зростанням жінок. Іванна Фединчук сказала дуже важливі слова: «Жіноцтво не зазнало поразки. Питання перемоги та програшу – це не питання статі. Перемога – це не мандат депутатки, а стимул робити зміни. Головне – бажання бути агентками змін, лідерками. Вибори – це старт».
Учасницями наступних тренінгів Академії Жіночого Лідерства стануть обрані депутатки та активістки громад. Вони навчатимуться створенню депутатських груп з ґендерних питань на місцевому рівні.
Історії успіху учасниць АЖЛ, обраних головами ОТГ, читайте на сайті Українського Жіночого Фонду:
Як виграти місцеві вибори єдиній жінці серед п’яти кандидатів
Історія Наталії Петренко, голови Шульгинської об’єднаної територіальної громади, що у Старобільському районі на Луганщині
Стоптані кросівки і ще п’ять секретів перемоги на місцевих виборах
Історія Олени Щербини, голови Прибузької об’єднаної територіальної громади на Миколаївщині
