Головна мета центру — творчий розвиток дітей, допомога у розкритті талантів, цікаве та наповнене дозвілля. «Діти вчаться взаємодіяти один з одним без гаджетів, використовувати фантазію в реальному житті, підходити творчо до вирішення життєвих задач», — розповідає Алла. Тут є розважальний простір для дітей дошкільного віку, гуртки, театральна студія, денний літній табір, проходять творчі майстер-класи та вечори перегляду мультфільмів. Діти розвивають мовлення, творче мислення, пластичність і здатність висловити себе через мистецтво.
Алла віддана своїй справі вже 14 років і отримує від неї щире задоволення. Все починалось у Сумах, де вони з подружкою створили свою дитячу танцювальну студію. Жінка ніколи не спинялась, завжди покращувала свою майстерність і навіть навесні 2022 року пройшла курси підвищення кваліфікації.
Рятуючись від війни, Алла переїхала до Вінниці. Там вона вирішила продовжити робити те, що в не виходить найкраще і те, що вона любить найбільше — працювати з дітьми і сприяти їх творчому розвитку. Алла пройшла тренінги в Центрі підтримки жіночого бізнесу, який працював в межах проєкту «Економічні можливості для жінок, які постраждали від війни», котрий Український Жіночий Фонд втілив за підтримки структури ООН Жінки і Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН. У квітні жінка вирішила відкрити дитячу студію. Завдяки гранту Алла закупила необхідні матеріали, техніку та меблі і могла облаштувавши простір центру.
«Чи складно мені було? Так. І досі складно. По-перше, складно починати свою справу в незнайомому місті і де тебе ніхто не знає. По-друге, складно, тому що більшість обов’язків на мені. Складно в пошуках нових діток, тому що велика конкуренція, або, знову повторюсь, що не багато хто знає мене у Вінниці. Але опускати руки я не буду. Це не про мене», — каже Алла.
Міграційні процеси впливають не тільки на складність почати власну справу, але і на повсякденну роботу. Вінниця прийняла багато внутрішньопереміщених осіб, і велика частина відвідувачів «Левко» — діти з родин ВПО. Коли ж вони повертаються у свої рідні міста, Алла переживає через розставання з учнями. Однак щасливі обличчя дітей, прогрес учнів, вдячність батьків і любов до сродної праці наповнюють Аллу радістю і впевненістю, що вона рухається у своєму, правильному напрямку.
Тож не дивлячись на невідомість, труднощі і зміни Алла продовжує розвивати власну справу. У роботі Аллі допомагає старша донька. Дівчина працює звукорежисером на виставах та святах центру, пише пости, монтує відео. Сьогодні арт-простір стабільно працює, поступово втілюється бізнес-план, нові учасники приходять на заняття, діти відвідують денний літній табір, а нещодавно учні Алли провели у місті флешмоб і перформанс.
«Моя порада: все-таки не треба рівнятися ні на кого. Треба робити своє. Бо саме свій продукт буде унікальним. І головне — вірити в себе. Якщо ти вже робиш свою справу, то вона має місце на існування», — підсумовує Алла.