Ґендерний профіль громади: виявляємо реальні потреби, формулюємо реалістичні завдання
Щоб побачити громаду об’ємно, з усіма її групами, в тому числі вразливими, учасниці й учасники проєкту УЖФ вчилися складати ґендерний профіль громади. «Ми провели фокус-групи й соцопитування у громаді. Дослідження виявили, що диканців найбільше турбують якість медичних послуг, тарифи на центральне водопостачання, стихійні сміттєзвалища, відсутність можливостей для сімейного відпочинку та творчого розвитку. Осердя нашої групи самодопомоги – це молодь. Ми вирішили створити простір і програму дозвілля, які приваблять передовсім дітей і підлітків, а вони приведуть із собою цілі родини. Так різні люди зберуться, побачать, хто мешкає поряд із ними. З цікавих і веселих заходів почнеться згуртування громади. А гуртом можна й інші проблеми вирішити», – розповіла лідерка ГСД Яна Трутень.
Так у ГСД виникла ідея дати нове життя молодіжному простору: проводити кінопокази, творчі вечори, ярмарки і просто посиденьки, на яких зможуть проявити і свої потреби, і можливості та ідеї не лише активні мешканці, а й ті, хто рідко говорять голосно: люди з обмеженою мобільністю й ті, хто їх доглядає, внутрішньо переміщені особи, літні люди, жінки, чоловіки й діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Щоб громада цінувала і розвивала простір, ГСД залучає стейкхолдерів
Раніше Янина команда вже створювала кінотеатр просто неба у старому яблуневому садку (звідси і назва «Яблуко»). Однак нарощувати його можливості не було змоги: під майданчиком проходять комунікації. Коли місцева влада дозволила окультурювати колишній танцмайданчик, лідерка ГСД зібрала молодь, дітей та їхніх батьків, і вони гуртом підготували занедбану територію до перетворень. Завдяки підтримці УЖФ, місцевих підприємців та влади освітили і водночас прикрасили простір гірляндами, облаштували тентове накриття, велопарковку, лавки, квітники та смітнички, встановили великий екран і проєктор.
«Сміливо можу сказати, що «Яблуко» стало центром активності у громаді, куди можна звернутися з ідеєю і отримати можливість її втілити, – розповідає Яна Трутень. – Ми створюємо умови, але не робимо за людей. Є бажання прикрасити «Яблуко» – приносьте саджанці, інструмент і садіть. І кажіть, що потрібно – допоможемо». Яна запрошує селищну раду, музичну та загальноосвітні школи користуватися простором, щоб вони проявляли себе у громаді.
ГСД готова планувати разом із ними графік заходів, розповідати про них у своїх соцмережах.
Групі самодопомоги дуже посприяла репутація громадської організації, яку очолює Яна: «Ми вже втілювали проєкти і місцевого, і національного рівня і дбали про те, щоб у громаді про це знали: висвітлювали свою роботу у фейсбуці й інстаграмі, ходили на теле- та радіоефіри, запрошували журналістів на наші заходи, надсилали їм пресрелізи. Тепер вони самі вже моніторять нашу сторінку і приходять на події».
Ресурси – це не лише гроші. І важливо розуміти, хто чим готові поділитися, до кого з чим іти
Яна Трутень наголошує, що ресурси – це не лише гроші, і важливо розуміти, хто чим готові поділитися, до кого з чим іти. Комусь достатньо усної розмови, а десь потрібен лист
чи презентація. Відділ благоустрою Диканської селищної ради провів електроенергію, під’єднав освітлення та подбав про інфраструктуру; відділ культури та туризму під час заходів надає звукову апаратуру і проводить кінопокази; селищний будинок дитячої та юнацької творчості допомагає у проведенні майстер-класів. Підприємці подарували фарбу, цемент і арматуру – так з’явилися вуличні меблі. Мешканці громади посадили квіти.
Системні рішення й потенціал мобілізації громад
Яна і диканська ГСД вже виграли конкурс соціальних ініціатив Диканської селищної ради і отримали 45 тисяч грн на встановлення сцени в молодіжному просторі. За рахунок громадського бюджету планують замінити покриття. А ще ГСД планує розвивати «Яблуко» в молодіжний центр, який системно вирішуватиме проблему дитячого, молодіжного та родинного розвитку і дозвілля цілий рік. З місцевою владою група домовилася про приміщення в будинку культури, пише проєкти для грантових конкурсів і бюджету участі, які дозволять провести ремонт і опалення, закупити обладнання. Адвокатують виділення штатної одиниці – посади молодіжного працівника, для якої центр буде не волонтерством, а оплачуваною роботою. Здобувши досвід взаємодії й перші успіхи мобілізації громади, найактивніші жінки Диканьки вирішили об’єднались у жіночу громадську організацію. 
Цю історію успіху створено за фінансової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта в межах проєкту «ВПО та приймаючі громади: розбудова толерантності через діалог». Відповідальність за зміст публікації несе Український Жіночий Фонд. Інформація, яку представлено в брошурі, не завжди відображає погляди Фонду Чарльза Стюарта Мотта.
