“Ніколи не думала, що пропрацювавши у школі тридцять років, захочу здобути другу вищу освіту. Але в тих планах, які я для себе намітила, потрібно розумітися на менеджменті. В Академії Жіночого Лідерства навчили: спершу здобудь знання, а потім закріпи і поглиблюй їх досвідом. Тому я знову стала студенткою і закінчила магістратуру Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків). Я хочу якісних змін у своїй громаді. Можливостей багато, світ динамічний, і ми маємо бути гнучкими, не застрягати у певних сценаріях. АЖЛ мотивувала діяти тут і зараз, на тій посаді і з тими ресурсами, до яких є доступ”, – розповіла випускниця тренінгової програми УЖФ для жінок, які планували балотуватися на місцевих виборах.
Наталія Малюта планує впливати на розвиток села через органи місцевого самоврядування, брала участь у конкурсі на старосту, не пройшла, але готується до наступних конкурсів. Наталя готує програму розвитку свого округу, яка враховуватиме потреби різних груп населення.
“Навчилася бачити лідерок і захищати їх від тиску”: що дає АЖЛ
Вознесенська територіальна громада об’єднала місто Вознесенськ та два села, серед яких Новогригорівка. Приєднання до міста відкриває селу можливості, але ставить і перед викликами. Зокрема, це конкуренція з міськими навчальними закладами: “Щоб пройти атестацію, зберегти школу і дати їй можливість розвиватися, ми маємо бути готовими до нового, до перетворень, бути в чомусь на крок попереду міста. Серед учительок є жінки з лідерським потенціалом, ідеями і готовністю їх втілювати. Але в колективі їх намагалися висміювати, робити невидимими. Вони щось хочуть зробити – а їм відмовляють навіть в інформації. В Академії Жіночого Лідерства ми розібралися, які бувають види дискримінації й тиску, як протидіяти. Я говорила про це з колективом, провела міні-тренінги. Пояснювала, що конкуренція має стимулювати розвиток кожної і кожного. Що компетентних і завзятих слід цінувати й використовувати цей потенціал для школи, для спільних досягнень. Заздрість і приниження не вигідні нікому. Якщо у когось щось краще виходить – це запалює, стимулює і собі повчитись, а не лютувати. Після тренінгів колеги побачили ситуацію в новому світлі. А лідерки, яких я підтримала, розправили крила”.
Новим учасницям Академії Жіночого Лідерства Наталія Малюта бажає опановувати знання і навички, які дає АЖЛ, не лише для перемоги на виборах, а й для всебічної самореалізації: “Я вчилася контактувати з виборцями в умовах карантину, тренувалася будувати команду, опановувала стратегію і тактику виборчої кампанії. Балотувалася до Вознесенської міської ради та Вознесенської районної ради. До органів місцевого самоврядування цього разу не ввійшла, але мені це згодилося в тих процесах перетворень, які йдуть у школі. Тренінги з протидії ґендерним стереотипам допомагають розібратися зі своїми страхами і невпевненістю. Коли розумієш, чому і чого насправді боїшся, це легше подолати. Життя іноді вносить свої корективи, але ще рано робити висновки. Головне – не втрачати темп і впевнено рухатися до поставленої мети”.
Академія Жіночого Лідерства (АЖЛ) – серія тренінгів, організованих Українським Жіночим Фондом та Національним Демократичним Інститутом у межах програми «Підтримка жінок-лідерок в Україні» за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Навчальний проєкт має на меті розвинути потенціал жінок і мотивувати їх балотуватися на місцевих виборах та приєднуватися до процесів ухвалення рішень на місцевому (громада) та регіональному рівні. Проєкт також забезпечує менторську підтримку.
2020 року групи жінок-лідерок з усіх областей України навчались в АЖЛ та опановували техніки спілкування та залучення виборців, публічних виступів та роботи з медіа; створення іміджу кандидатки, основних повідомлень виборчої кампанії; розробку стратегії кампанії та фандрейзингу; принципи мережування та об’єднання зусиль жінок-лідерок для відстоювання прав жінок. Протягом навчання увага приділялася також протистоянню інформаційним атакам та психологічному насильству щодо політично активних жінок.
Кожна четверта випускниця АЖЛ перемогла на місцевих виборах 2020 р. П’ятдесят чотири з вісімдесяти чотирьох балотувалися. Більшість із тих, хто не увійшли до органів місцевого самоврядування цього разу, все одно бачать себе в політиці, розвивають громади і готуються до наступних виборів.